О. Володимир пише: "...да и к чему в чем то растворятся,но вы сами признали ,что корни украинского народа,как и остальных русских народов, именно в этом самом "русском море".
Те "Русское море" про яке Ви тількино писали уже давно надбання історії, і до нього повернення неможливе. А я, мав наувазі дещо інше. І, думаю, ви прекрасно розумієте, що саме.
Безперечно, ні про яке духовне виживання не може бути й мови без виживання фізичного. І те й інше це комплексна проблема. Моральна деградація, безоглядна гонитва за матеріальними благами чи просто задоволеннями все це є загрозою.
О. Володимир пише: "а вот развитие духа,это процесс над национальный" Розвиток духу це все ж таки національний процес, що має наднаціональні наслідки. Приклади євреї і старий заповіт, греки і православ'я, араби й іслам, Індія і буддизм. Скажімо філософія, література чи музика у німців, росіян чи індійців носить свій індивідуальний характер. Грані нашого буття, які виявили, скажімо, китайці, ніколи б не виявили французи, і навпаки. Тому й православ'я в українців має свій характер, у грузинів свій, а в росіян чи осетинів свій, і при цьому все ж залишається православ'ям. Тому я несприймаю будь-які намагання асимілювати будь-кого будь-ким. Асимілювати, скажімо, нанайців, це всеодно, що відрубати собі палець, а потім іти вчитися грі на фортепіано.