ur4um » 10 май 2015, 14:18
Перемогу пригадав
Тугу, гіркі сльози,
Вбитих воїнів, удів
Та без рук, калік
Всих, сліпих, безногих.
Груди всі, у орденах
Гірка - перемога!
По стежинах торохтять
На візочках, вбогі
Покалічені бійці.
Радості, не чути
Сльози рідних матерів
Тяжко, пом’янути
Всих убитих, в тій війні
Сиротілі діти.
Кагановичі, жиди
Сталіна бандити
Святкували ювілей,
Всих калік, зібрали
Та етапом, в Казахстан.
Нишком постріляли.
Інших, острів Варлаам
У Сибір, солдатів
Що на озері Ладожськім
Змусили вмирати.
Так Москва усих калік
Всих, героїв воїв
Заховала, з під очей!
Нині, Путіна жиди
В Думі зміркували
Україну розтерзати,
Та й війной напали.
Севастополь, теплий Крим
Злачні землі, море!
Тягне руки до Дніпра
Донецьк, Карпат гори
Терпить горенько земля
Терпить Україна,
Нищить все живе бандит
Шахти, всі будови
Грізна зброя у руках
Україно, мати
Встала дружно, молодь вся
Землю, захищати.
Під завалами лягли,
А як хотілось жити,
Пишно як цвітуть сади
Краєм дорожити.
Душу й тіло віддали,
Захищались сміло!
Воно, легше помирати
Як дивитись на калік
Діток сиротілих.
Слізьми матері, в очах
Святкувати свято?
А Москві, їх ритуал!
Крові, смерті мати.
Руку тягне, на весь світ
Золото, валюту!
Прийшла пора їх садить
На гострий кілок, дупой!
Мені, не сором, людський осуд
І, кожному, дано свій розсуд
Всяк, зором дивиться, в світи
Пильніше, придивись і ти!
Коли слова ці прочитаєш
Можливо, нове щось пізнаєш
Як людство все, трима земля?
Як зорі світяться, над нами?
В безмежнім, все літа просторі
Усі планети, місяць, зорі
Усе тримає, магічна сила
Над прірвой світу, закріпила
А кожен з нас, то є пилинка!
Магнітна, світова частинка
Тою силою, держимось землі
І все живе, життю, всі раді!
Щоб, бачить більше?
Б е з п о р а д н і !!!
Не в силах, того зрозуміти
Не зруйнувать, життя магніти!
Повинен зрозуміти ти!
У інші, щоб летіть світи?
Свою, планету шанувати
Земля, бездарним нам є мати
Усіх, над прірвою тримає
Лиш дурень, все це забуває!
Руйнує землю, його рило
Багатство розум їх, сліпило!
У людськім роду, бува так
Родився десь, один дурак
Дісталась, в руки йому зброя
Згадайте лиш, потопи Ноя!
Мізки, руйнуються від жиру
Руйнують, людськеє життя
Магніт створився, від тертя
Ним, в світі створене життя!
А щоб летіти, у світи
Природу вчи, пізнай все ти
Вивчай, хімічні ти сполуки
Людей щоб, зберегти від муки
Учись, правдиво в світі жити
Вже, досить світу, паразитів!
Вже хвате крові, смерті, драми
Всі попадуть у землю, в ями!
Сирітки дітки, вдови й мами
Від ліків їх, і від реклами!
Учись, живе все шанувати
Природа наша, земля мати!
Гаї, ліси, сади і ріки
В морях, озерах, найдеш ліки
А ми, всі звикли, все бруднити
Від цього гинемо, досить жити!
(87 років)
Згадалось життя у 33 тім
В кожанці, з Москви комісар
Зерно грабував, у селян
В житті, пережив той тягар
Літа, сумна дума в прожитім
Дитинство, згадалось мені
Голодні, холоднії роки
Колосся збирав, по стерні
Корівку, конячку в колгоспи
Усе, комуністів хода
Від голоду всі помирали
Творила московська орда
Заможній, хто був, до сибіру
Голодний творили терор
Жид кат, у Москві, Каганович
Бандит, комнезам Косіор!
Косила смерть, всю Україну
Мерців, поховала земля
Зерно, продавав, за кордони
« З Московії, Сталін імя! »
Вампір, України гнобитель
На людських кістках, будував
Своїх земель, було їм мало
Війною, на Фінів напав
Та Фіни себе, захищали
Багато, бійців полягло
В резині бетон, Манергейма
Міцним було, Фінське кубло
Загарбав і Польскії землі
А з німцями, договір, мир
Усе відбулося миттєво
Схопив Гітлер, всих за мундир
Дитинство, життя пригадалось
Жила як, Московська орда
Миттєво, весь світ охопила
Нацистів, неждана війна
Прожиті, життєві уроки
Московської орди, її кроки
Яких, від них ждати ідей?
Кров пити, із людських смертей
Прожив я життя, його кроки
На старість, все ж тії уроки
Загарбали Крим, Чорне море
В Донецьку кров, смертне горе
На світ цілить, хижа хода
Московія, жида орда
В брехні, обіцянки роздуті
В обманах, все людство запутa
На світ піднялася рука
Ще й зброя, в руці дурака
Кров, смерті, і людські сльози
Земля, не стрима, ці загрози
То, скільки, для серця обід
Усе ти терпи, старий дід!
У злі та брехні, тяжко жити
З Московії смерть, і бандити!
Ракетами, землю довбуть
Будови руйнують, кров п’ють
Каліки, сироти і мати вдова
Ні пити, ні їсти, згорілі будови
Що творить Московська орда
Весь світ, підкорити жада!
Не спить дідусь, дума думу
Загорнуло душу сумом
На подвір’ї, сніг, зима
З Москви, Ірода війна!
Путін жид, людей вбиває
Кров’ю землю заливає
Палить села і міста
Знов, нагрянула біда
Знову, людям горювати
Попалив нечистий, хати
Сльози, смерті, стогін, плач
Убива й діток палач.
Крим загарбав, Чорне море
Севастополь, тяжке горе
«Зрадив Кучма і Кравчук!»
Горе, лихо, від їх рук.
Президенти царювали
Зброю, нізащо продали
Та, хороми збудували
Під кінець, ще й обікрали
«В Межигір’ї, в Пахана
Зародилася війна!»
У лісах звіряток били
Полювали і ловили.
У озерах Карася
Їхня братія уся
В Януковича в золоті
Карасі, в його болоті!
Нині всі, від срамоти
Мов ледачії коти
Попринишкли, у хоромах
Гладять, жирні животи!
Лютий місяць, на дворі
Поховались снігурі
З неба, біла віхула
Не впізнати вже двора
Вкрило, біле простирадло
І калину, в пух прибрало
Виглядають грона, віти
Червоненькі, немов квіти
Під парканом, рясна липа
Вся, біленьким пухом вкрита
В лід скувало, всі калюжі
Приніс лютий, усим стужі
Вийшов і дідусь із хати
Відгортає пух, лопатой
Стежку горне, до криниці
Щоб, набрати в ній водиці
Підкахикує, крехтить
З неба, білий пух летить
Летить з вечора, і з ночі
Засипає діду очі
Хоч стомивсь дідусь, дарма
То, жартує з ним, зима
Зробив стежку, вбрав криницю
Зачерпнув в відро, водицю
Зранку, сплять внучата, діти
То потрібно їх жаліти
Заварити чай, їду
Так, здолаємо біду!
Не плач мати Україно
Протри, гіркі сльози
Зустрічай Різдво Христове
Різдвяні морози
Постав дідух, на покутю
Дружно, за стіл сісти
Будем, кутю вечеряти
Коржа, з маком їсти
Кисіль будем, узвар пити
І , колядувати
Дружно, разом, всей сім’єю
Христа, прославляти!
Щоб колядку, з України
Й у Москві почули
Та славили, всі Господа
Нечистих, забули!
Цих демонів, душогубів
Що людей вбивають
Та руйнують, збудоване
Кров’ю поливають!
Колядками, щедрівками
Славить, землю, небо
Усевишню силу Божу
Всьому світу треба!
З колядою, з Новим роком
Коза скаче скоком
А старий рік, утікає
На коні, галопом!
.
У рік Коня, прийшла війна
Приніс рік, смерті, сльози
Залита, кровію земля
Життю приніс, загрозу
Пішов в минуле, рік Коня
Лишивши, за собою
Сиріт, скалічених бійців
Батьків, із сивой головою
В житті, приємно пригадать
Ласкаві дні, прожиті
А лихо, вік, не позабуть
Дні, кров’ю залиті!
А пригадавши, тих катів
Серця затьмить, огида
Пристольних демонів Москви
То, вічна біль, від жида!
Ступив рік Новий на поріг
2015 й, козлячий
Що рік, Україні принесе
Трудящий, чи ледачий?
А керівні, наші пани
В борги, ще більш залізли
В кориті, менше вже їди
Вже й з-за кордонні влізли
Свого бач, розуму нема
Потрібно міркувати
Щоб Україну у рабу
Тим, демонам віддати
«Потрібно людоньки, самим
Країною керувати
А Кучмів, мудрих Кравчуків
Цих зрадників, за грати!»
І не захистять, на цей час
Їх Беркути, й Амони!
« Пока, не встигли, утекти
В хатинки, за кордони!»
У депутати проложив
Доріжку своєму сину
А на людей, їм наплювать!
Що буде, з Україной?
Він Гетьман є, наш отаман
В руках із булавою
Можливість є, розбогатіть
«Це дума, головою!»
Пильніш дивіться, у життя
Не того, ви обрали!
Жиди, хто б де, не керував
То завжди, грабували!
Щастя, миру, взаєморозуміння і любові всим Вам!