Все життя в тяжкій праці, а коли вийшов на пенсію - почав писати.
Щось можливо й не правильно, десь і помилка, але 83 роки... можна і пробачити!
Викладу трохи дідового:
НЕ СУМУЙ
Не сумуй, моя люба, не треба,
З очей, хай не льється сльоза,
Хоч помрем, знай! Душа летить в небо,
Нас Господь забере, в небеса.
Не сумуй, що життя, все прожите,
Промайнуло у злиднях турбот.
Слід життя, ми від себе лишили,
Для них досить, життєвих забот.
Не сумуй, моя люба, не майся,
Що ми в парі прожили життя,
Перед Богом, правдиво признайся,
Що любов, то душевні чуття.
Не сумуй, і хай совість не мучить,
Без весілля, життя прожили.
Що з небес, Всевишній нас учить,
І що вірні життя все були.
Не сумуй, моя люба, не треба,
У могилу, багатства, не брать,
Все життя прожили ми в злагоді,
Не могли лиш, багатства придбать.
Я також, не сумую, не плачу,
Позолот, за життя не придбав,
В душі, в серці я Господа бачу,
Найдорожче, за все, що я знав!
Не сумуй, що життєва стежина,
У теренах, в бур’янах, пролягла,
Ти, життя все, була лиш дружина,
Все терпіла в житті, що змогла.
Не сумуй, моя люба, молися,
За гріхи, всих Господь покара,
Пригадавши прожите, дивися!
Що, прожила, Господь помагав.
Не сумуємо люба, не треба,
В парі, дружно несім хрест життя,
А слова ці, летять нехай в небо,
А з небес, - хай летять в майбуття.
18 березня 1996 року.
СТАРІ
Старий татусь, старенька мати,
Життя пройшло, що міг згадати?
Лиш суєту, життєві муки,
Зростив діток, діждався внуків.
Старенький батьку, сива мати,
Що за життя змогли придбати?
Лиш суєту, хворобу, горе.
Лишився сил, болячок море.
А найдорожче, щоб всі знали!
Ми віру в господа пізнали,
І будем славить це до віку,
Він захистить стару каліку.
Хай кожен з вас, це упізнає,
Що божа слава світ весь має!
2007 рік
Не забув я, помолитись перед сном
Після цього нам тепліш стане обом
А молитва, серце й душу зігріва
За промовлені до господа слова
Ще яскравіше побачиш світло, зір
В небі яснім, лише господу повір
До землі, до ніг господніх прихиляй чоло
Не вернути все прожите - воно все втекло
Скоєн гріх не повернути, все втікає вдаль
Все життя гріх мучить, творить в серці жаль
А проснувшись помолитись також не забудь
Бо молитва тобі світить у майбутнє путь
/2007 вересень/
Згадаєш сину
Згадаєш, вір, не раз згадаєш, сину
Покручену до селища стежину
І річеньку, і берег з осокою
Матусю рідную із щедрою рукою
Стоїть в селі старенька та хатина
Де виросла у матері дитина
Та долю свою, мати проклинає
Життя пройшло, а щасття не впізнала
Всі виросли, до міста всі подались
В селі батьки старенькії остались
Покручені, порепані їх руки
Та дітки їх не мають теї муки
Це правда щира, це не небилиці
Живуть їх дітки в місті, у столиці
Сліз матері не бачили не чули
До селища стежину позабули.
Живуть батьки, та їм усе здається
До діток з торбинками серце рвеця
А в діточок не чешиться і в вусі
З торбами, сором матінки в кожусі.
Панують діти в шляпі, у піжамі
В руках не торби носять - дипломати
Працює батько у фуфайці рваній
Та захворіла вже від праці мати.
Приїхали їх діти, б’ють поклони
Приїхали вони на похорони
Голосять, плачуть, хрест кладуть на груди
Щоб не сказали, щось погане люди.
То ж знайте всі, у кого в селі мати
Пока жива - потрібно шанувати!
Не забувать, покручену стежину
Батьків стареньких, матері хатину.
Згадаєш вір, не раз, згадаєш сину
Покручену до селища стежину
І річеньку, і берег з осокою
Матусю рідную, із щедрою рукою.
Демократ
Скажи но думо, як жить далі?
Нема, ніякої мети
Одна стежина, до могили
Лишилося її пройти
Такі в житті, людськії долі
Кому який, відмірян шлях
Чи хоч, не хоч, ідеш поволі
Щоб, залишить в землі свій прах
А що в житті, в злім світі бачив?
Скажи но, правду, не гнівись
Яка мета була, в майбутнє
Чи ти, сліпий був, не дививсь?
Була, була, одна дорога
В Хреста то віра, віра в Бога
Яку, внушили і батькам
І предкам їхнім, батракам
Отака доленька, проклята
Жили і предки, мов теляти
В сліпу, свій шлях життя пройшли
А правди так, і не найшли!
В церквах, було лиш чути, звони
Від нас, рабів, одні прокльони
Хто, під кінець життя, прозрів!
А правду взнавши, одурів.
Пізнайте всі, як в світі жити
І з ким, у світі злім, дружити
Пока, зір дужий, молодий
Не то, що я, вже дід старий
А все ж, хто правду цю розвіда
На діда, щоб, не мав обіди
Та іншим, правду пояснив
Слова правдиві, не від снів!
Пройшло, багато дуже років
По сей день, маєм ми мороки
Все ясно видно, і з давна
Від жида, кожна йшла війна!
То від чортів, їх хижа сила
Опутала, весь білий світ
По Біблії, пізнай їх слід
Щоб, не кололо, лихо в боки
Весь світ живе, у цій мороці
Щоб вирватись, із їхніх пут!
Пізнай, секретний їх, толмут
Коли пізнаєш, слова нові.
Земля, не терпить, більше крові!
Вже терпить, більш, двух тисяч літ
Призупиніть, жидам політ!
Брехня і зло, то їхня зброя
Лиш пригадайте, потоп Ноя
Брехня їх, всюди, та обман
А кошти йдуть, у їх карман.
Гоніть усих їх від корита!
То правда вся, вона зарита
В могили, предкам і дідам
Вони готують це, і нам!
Будують, цвинтарі, каплиці
Ти, не соромся, роздивися!
Як пику кривить із екрану
А з уст виплескує брехня.
Це правда щира, йде щодня
У Вас від лиха, сльози льються
Вони, на світ увесь, сміються
Від сміху, в них, не буде поту
А Ви, не найдете роботу.
Заводи, фабрики зломали
А за кордон, усі метали
У Вас , нема копійки в жмені
В них коштів, повнії кишені.
Лиш, ще, не продана земля!
Ту, продають вже, під могили
Зверх тищі, щоби яму рили
Така країна, Україна!
Лишилась нам, лише руїна
Пильніш, в життя, подивися
Де цвинтарі, і де каплиці
Все бізнес, ринки утворили
Жиди, мов свині, все порили
Оділи, вічний Вам хомут
У праву і у ліву б’ють
Не смій, лише ти, оступиться!
Молись Хресту, і не дивися
Що пише в слові, дід старий
То бий поклони, сльози лий
Бо ти, не віриш, правди в слові!
А щоб, не було цих руїн
Гоніть жидів, з усих країн.
Назад, дві тищі, пощитали!
З усих країн їх чорних гнали.
А цей час, жид в нас демократ
Лиш, на екранах, кривить рожу
Пархату, на чортів похожу
Керує світом всим, парад!
По всій землі країн, парад
А ти живий, життю не рад
Сховав дитя, сховав і жінку
Продай їм, серце і печінку.
На то, і є ти демократ
Крокуй вперед, іде парад
25 липня 2011 року. Дід старий Василь
За всі роки зібралось багато, а скільки не набрано на компютері...?
Дід не вміє, а в мене часу не вистачає. Коли буде час ще добавлю.
З повагою до всіх, щастя здоровя Вам!