«Ворог винайшов єресі і розколи, щоб зруйнувати віру, спаплюжити істину, розірвати єдність. Служителі єресі пропагандують віроломство під виглядом віри, антихриста під іменем Христа і, прикриваючи неправду правдоподібністю, витонченою хитрістю, затуманюють істину. — «Якої дотримується єдності, яку любов береже, або про яку любов мріє той, хто, підкорившись пориву розбрату, розсікає Церкву, руйнує віру, обурює світ, викорінює любов, опоганює Таїнство? СВ.КІПРІЯН КАРФАГЕНСЬКИЙ
Сьогодні нецерковні люди дивуються: «чому немає єдності серед православних на Україні і чому у нас немає своєї незалежної церкви»? Цими питаннями вони виявляють або свою некомпетентність в тих питаннях, про які хочуть висловити свою думку, або свою предвзятість до Православної Церкви. Такі люди не можуть відповісти на питання: «Скільки в нашій церкві є таїнств?» — а тим більше щось розказати про те чи інше таїнство, але беруться судити церковну ієрархію. Свої думки вони формують під впливом засобів масової інформації і не хочуть заглянути у «Закон божий», а священнослужителів звинувачують у політиці. Тому спершу нагадаємо про Православні таїнства, без чого будь-які пояснення стануть незрозумілими.
Таїнства хрещення, миропомазання, причастя, покаяння та єлеосвячення стосуються життя кожного християнина. Крім них, встановлені ще два таїнства, якими благословляється вступ на особливий життєвий шлях. Таїнство священства здійснюється над людиною, котра стає священнослужителем і дістає особливу благодать для того, щоб відправляти богослужіння і таїнства для інших людей.
Священнослужителі бувають трьох ступенів. Найвищий ступінь — єпископи, котрі є наступниками апостолів, керують церквами і можуть здійснювати всі Таїнства. Залежно від того, яке місце він займає і яким округом керує, єпископ може бути — єпископом, архієпископом, митрополитом або патріархом, але все це є різні назви того ж сану єпископа.
Другий ступінь священства — це священик, котрий може здійснювати всі Таїнства, крім священства.
Молодший ступінь священства — це диякон, котрий сам Таїнств відправляти не може, а допомагає священикові під час їх здійснення.
Під час таїнства священства єпископ, за Літургією, покладає руки на голову того, кого посвячує, і читає особливу молитву, потім того, кого висвячують, одягають в одяг, належний його сану. Священнослужителі віддають усе своє життя служінню Богові та людям, вони дістали благодать через апостолів від Самого Господа нашого Іісуса Христа, і ми завжди повинні ставитися до них з особливою любов'ю та повагою.
Слід застерегти християн від так званих «православних церков»: «Київського патріархату» та «Української автокефальної православної церкви». Першою була заснована «автокефальна церква» 1 жовтня 1921 р. у соборі Святої Софії в Києві. Незважаючи на запрошення ініціаторів, жодний православний єпископ не з'являвся на цей «всеукраїнський собор». Присутніми були тільки ЗО священиків, 12 дияконів та миряни. Тоді вони, щоб заснувати «незалежну від Москви» УАПЦ, вирішили відмовитися від святих канонів Православної Церкви. Згідно 1 правила Святих Апостолів «єпископа да поставляють два або три єпископа». Першого ж «митрополита» УАПЦ Василя Липківського «висвятили» священики, а він відразу «рукоположив» ще двох єпископів. Тому народ став називати їх «самосвятами». Таких «єпископів» до 1926р. налічувалося вже 28, але коли почалися сталінські репресії, то деякі з них перейшли до «обновленців», деякі — на світську роботу, деякі втекли за кордон. Одним із тих «самосвятів» був Мстислав (Скрипник), єпископ УАПЦ із США.
В 1989 р. «автокефальна церква»відновилася в Україні і ЗО жовтня УАПЦ обрали Мстислава Скрипника своїм зверхником, а 19 жовтня 1990 р. його зробили «патріархом» УАПЦ.
Пан Денисенко в своїх інтерв'ю за останній час різним ЗМІ постійно нагадує, що його структура повністю тотожна з УАПЦ і між ними немає ніякої різниці, немає ніяких проблем канонічного порядку, які б їх розділяли. Дійсно, його псевдоцерква, а точніше політичне угрупування і УАПЦ як близнюки-брати: обидві виникли з грубим порушенням віковічних церковних традицій і установ, а тому церквами можуть називатися хіба що умовно. Усе це колишній митрополит Київський добре знає, і сьогодні він має усвідомлювати, що насправді являють собою він та його організація.
svandrej.at.ua/news/chomu_svitove_pravoslav_ja_ne_viznae_kijivskogo_patriarkhatu/2011-12-02-170
(...активные ссылки на свой ресурс - лишнее! Пишите там или тут без редиректов (перенаправлений), и не создавайте множества одинаковых тем. При цитировании, текст автора можно оставить краткой цитатой, без нагромождений. Игнор просьбы - перевод в РО (рид онли).)
Admin