Ейфорія заробітку на виборах стартувала.
Мабуть кожен із нас не буває осторонь, коли мова йде про наближення виборів. Та так сталося, що живемо ми в нашій країні від виборів до виборів. А вони ж ще й відбуваються кожен рік. А наразі ще й стало престижно похвалитися хто та скільки на них заробляє.
Про совість, людську гідність, честь, переконання, принципи - мови бути не може, тому, що ці терміни давно підміняються кількістю грошей. І у кожного своя ціна. Кожен має свій кошторис та скелет у шафі. Не гербують нічим. А чому б і ні? Гроші ж не пахнуть.
Якось втрутилася в розмову людей про «чесні» вибори та спитала, що ж вони залишать після себе дітям та онукам, керуючись такою філософією вибору народних обранців. Відповідь не забарилась – хто як уміє, так і живе. Та хіба ж це життя? Та хіба ж наші діти та онуки не заслуговують на краще? А чи повинні вони відповідати за батьків? Ото ж і отримуємо ми відповідну «подяку» від нової генерації.
Моралі, як такої, вже немає. Криза моралі сталася раніше ніж фінансова, але ж її ніхто не помітив, і шляхів її подолання не шукав. Мораль – вона віртуальна, а ось гроші – реальні. Ось вам і відповідь.
Агітатори шанованих кандидатів працюють, як найменше на двох, а кому пощастить, то й на чотирьох претендентів . Тільки встигають «шапки» міняти, а іноді й забувають де вони, та за кого агітують. Важко так сходу зміркувати де ти після фамільної «кропиви».Течуть її ріки, лунають пісні. Життя просто свято! На що скаржитися? На культуру безкультур’я! Ось так і живемо….
Дійсно класика: народ заслуговує ту владу, яку обирає.
Н.Є.Бенюх
Голова громадської ради с.м.т.Борова