[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 483: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 112: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 112: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/bbcode.php on line 112: preg_replace(): The /e modifier is no longer supported, use preg_replace_callback instead
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/functions.php on line 4752: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at [ROOT]/includes/functions.php:3887)
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/functions.php on line 4754: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at [ROOT]/includes/functions.php:3887)
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/functions.php on line 4755: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at [ROOT]/includes/functions.php:3887)
[phpBB Debug] PHP Warning: in file [ROOT]/includes/functions.php on line 4756: Cannot modify header information - headers already sent by (output started at [ROOT]/includes/functions.php:3887)
forum.borova.org • Просмотр темы - Вірші діда Василя

Вірші діда Василя

Собственное творчество

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 18 сен 2012, 05:03





21 березня 2012 року.
І вірші писались, і город оброблявся, і кошелі плелись...
Нещодавно відсвя'ткували 84 роки дідусю (моєму батьку), а він інколи й на ринок з'їздить,
по лозу на берег, і віршика напише як ми "добре живемо"...



Я пам'ятник, собі придбав
Щоб кожен упізнав
Що жив дідусь, на цій землі
І тяжко працював.

Без фарб, словами рисував
Неоцінимий твір
З життя людини, на землі
В правдивість слів, повір!

Прості, п’янкі, пісень слова
Летять у вись Небес
В просторий у Вселенні світ
Не пізнаних чудес.

Господь дарує, думу слів
У світлий день, вночі
Так я прожив, життя своє
В цім світі, живучи.






Вирубують ліс сосновий
Поряд залізниця
Мотовилівка, зупинка
З півночі дивиться!

То ліворуч, парк дубовий
Пам’ять павших воїв
По сосідськи міліція
Ледачих героїв

Далі клуб, кінотеатру
Що, в оренду здали
Проповідують там Йгову
Ближніх, зомбували

Потім, ринок
торгашам принада
А по центру є будинок
То селищна Рада

Понад річкой, розстелилось
Село Боровая
Під горою, гай дубовий
Низом, річка ллється

Річка, Стугна зветься
Став, зарослий комишами
На горбку, береза
Стоїть, немов сиротина

Ні, то мати Тереза!
З під гори той, з під коріння
Хто хоче напиться
Джерело б’є, холодна водиця

Три копанки, витікають
Про це, взнали всюди
Щоб попити водиченьки
З усюд, линуть люди

А праворуч, яр зелений
В нього бруд зливають!
Не розкривай рота
Звалище, смердота!

Як дощик, “між нами”
До річки струмками
Це повинні знати
Наші депутати!

Кому це є треба
Дим валить, до неба
Це все, без обману
Висить, мов з туману

Отаке, усюди
Хай здихають люди!





І скривдили люди землю
А вона, живая!
Що забрали, з її надрів
Назад повертає

Нерозумним дісталися
Від світил, науки
Їх багатство осліпило
Творять людству муки

Їх усих, кожен бачить
По, телеекрану
Зло-пихату морду жида
Пархату, погану

Земля жива, подумайте!
Щоб, за життя дбати
Досить, атома заряда
Її плоть, довбати

Обікрали, в усім світу
Людські капітали
Земля мати, розплатиться
За зло і скандали

Нерозумний, від жадоби
Був такий Іуда
Що Ісуса, здав на страту
Все світ бачив, всюди

Пишу пером, правду людям
Хай світ, упізнає!
Наступили, знов на граблі
Людство погибає!

Забруднили все навколо
Повітря і води
В землі, атоми зривають
Скільки маєм шкоди?

Люди, люди, земля жива!
Лиш, хто теє баче?
Земля, трясеться від лиха
Людство гине, плаче

А нечистих, отих хижих
Між собой, не бачить
Що виглядують з екранів
В телепередачі!

Від чортів вони всі родом
Раніш люди, знали!
З країн хижих, всих нечистих
Жидів проганяли!

Отримують всі премію
Був жив, такий Нобель
На Вкраїні, сичить ядом
Травить люд, Чорнобиль!

Земля віддасть за зло
Жид того, не бачить
На екранах, пику кривить
Сміється, не плачить

Розпинають людей живих
Усю Україну
І не жалко, рай, природу
Залишать руїну!



В прошлому році зіграли весілля онуку, але бабуся не дочекалась того щастя.
Дідусь про неї не забуває, і могилку провідує, прибирає і в віршах також пам'ятає...



Хотіла люба, ти побачить
Свого онука, під вінцем
Не дочекалась, хвороба люта
Життя лишила, злим кінцем

Так, не прийшлось, своїм онукам
В життя, їм щастя побажать
Хвороба зла, у смерть обута
Примусила, в землі лежать

Така знать, доля, не щаслива
І стерла, всі надії вмить!
Живе, й не зна, того людина
То скільки їй, в злім світі жить

Я також, пташечко, не знаю
Хвороба мучить і мене
Від нас, їм щастя побажаю
Мине хай лихо, обійде

Відчуй, відчуй моя кохана
Моє супружиське плече
В життя, своє їм щастя дано
Від них, їх доля, не втече!

Лежи спокійно, земля пухом
Твій прах, повічно покрива
Відчуй, що я живий, в злім світі
Це щира правда, не дива!

А внукові я побажаю
В житті, добро, щоб сіяв в світ
Відчує він, в житті, від неба
І від землі, душі привіт


Продовжить він, нащадків роду
Відчує, ласку, від землі
В житті, обійдуть всі незгоди
Тепло і злагоду, любові!

Увесь злий світ, уся природа
Одарить їх, своїм теплом
Уся вселена небозводу
Прикриє вас, своїм крилом

Живіть щасливо, межи людом
Відчуйте, ближнього плече
І не відчуєш, як життя все
Мов тінь, від вас воно втече

Не сій, лиш зла, лихого в світі
Не потурай, тим злим панам
Щоб знав, що сіяв в білім світі
Зберуть нащадки, як не сам!

Життя проходить, непомітно
Назад прожите, не вернуть
Щоб, не жалів, за все прожите
Душі дав, радістю дихнуть

В житті, ти дякуй, Вишній силі
В безкраю даль, блакить небес
Вклонись землі, природі милій
Від них одержиш, більш чудес.



Час спливає, онучку заміж віддали, весілля відгуляли, дід поздоровив, побажав щастя,
здоров'я, розуміння та злагоди в житті а в віршах потім згадає, як здоров'я дозволить...
Последний раз редактировалось ur4um 25 фев 2016, 04:53, всего редактировалось 3 раз(а).
ur4um
 
Сообщений: 113
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Re: Вірші діда Василя

Сообщение NEMO » 18 сен 2012, 05:51

Аватар пользователя
NEMO
Site Admin
 
Сообщений: 1123
Зарегистрирован: 14 мар 2011, 17:12

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 20 сен 2012, 17:34

Додамо те, що вже є готове:


Вертайте в думах

Вертайте в думах, хоч на мить
В прожиті роки молодії
На більшеє, немає надії
Лишилось, не багато жить

А серденько щемить, болить
Все панята, не забуває
І в прожитім, і по сей день
По всім життю, дума блукає

Блукає клята, та на жаль
Добра, ніде, не находила
Єдине, сльози, та печаль
Не видно, радощів, ні сміху

Протри, хоч раз свою сльозу!
Яка приємна, для душі картина
Земля убрана, в зимову красу
То доказ всим, щоб вірила людина!
Господню силу, Вам в словах несу.

Як тяжко, в слові , всю красу Господню
Неповториму, людям показать
Та зупинити від гріха людину!
Щоб міг в житті, він Господа пізнать.

Не творіть зла, в житті, покайтесь люди!
Розбудіть кожен, в серці своїм жаль
У кожного із нас, життя не повториме
Прожите, не вернуть, то вічна даль.

Не повернути жите, не догнати
Ніяк не ізмінити, в серці май!
Спішіть, по швидше, Господа пізнати!
Єдиний шлях, його ти обирай!

Господь ізцілить в серці Вашім болі
Укріпить дружбу, братськую любов
То ж кайтеся, та вчітесь рисувати
Неповторимую красу Господю знов!

20 лютого 1996 року


Діждалися

Діждалися старі батьки
Діждались знов, весни і свята
Та не діждуться діточок
На це в них доля скупувата

Великдень, це Христос воскрес
Це свято, світом вшанували
Батькам, як тяжко ждать діток
Їх дітки того, не пізнали

Старенькі ждуть діток, внучат
Життя миттєво пролітає
Хвороба миттю косить з ніг
Прибудуть, а батьків немає

А серденько болить, щемить
Як тяжко, біль душі терпіти
Багато всього в світі є
Отак в батьків є різні діти

Прийшла весна, і жде земля
Жде від батьків, щоб обробляти
Та сили у старих нема
Прийшов той час, відпочивати

Літають думи по життю
Пригадують усе прожите
Горбатеє твоє життя
Все потом, та слізьми помите

13 великдень 2006 р


ДОПОМОЖИ

Ніч вже кінчилася, світає
А дума мучить, не кидає
Молися Господу, проси!
Цим, допомогу ти даєш

Чи донькі рідненькій, чи сину
Щоб захистив Господь дитину!
Єдину маю я надію
Інакше помогти, не вмію

Бабуся й мама, малих вчили
Як лихо, Господу молись!
Допоможи святий Владико
До внуків жалість є велика

Вони беззахісні, малі
Чолом схиляюсь до землі
Допоможи, Великий Боже!
Ніхто крім тебе не поможе

Молюсь до Господа, і плачу
Іншого шляху я не бачу
Допоможи Господь онуку
Зніми з душі моєї, муку!

Це щира правда, в моїм слові
У Бога досить є любові
До грішних нас, всих на землі
Прошу в словах, а слів не бачу

В очах сльоза, я мабуть плачу
Чи то, лишає мене зір
Мушу закінчувати твір....

14-05-2008


Єдина правда

Правдиво писано, Євангеліє святе
По різному, в церквах його читають
Хто, за все писане, всю душу віддає
Та є й такі, що грошей вимагають

Написано для всіх, закон Христа
Лиш виконать другий, його не може
Спокуса, жадність, серце заснує
Він все продасть, щоб стать вельможой

Учитель світу, є для всих Христос
Правдиво жити, нас він научає
Та є й такі, що шкуру всю здеруть
Коли при смерті, тропар прочитає

Карай же їх, карай усих за те!
То ж, люди є, що в них грошей немає
Їм дуже тяжко, жити на землі
Та іще тяжче, як хтось помирає!

Правдиво писано, Євангеліє святе
По різному, в церквах його читають
Хто, за ту заповідь, всю душу віддає
Та є й такі, що диявола кохають

То ж, славте всі, прославляйте Христа
Учителя, усих його, пророків
Всим писано, як жити на землі
А смерть прийде, не треба їй мороки

То є , єдина правда на землі
Підряд бере, раба, його вельможу
Багатство із собою, не забере
І відкупитися, від смерті вже не може

Молітесь люди, славте всі Христа
Хай славиться в віках, і Мати Божа
Хвала апостолам, його ученикам
Усі помруть, хай знають те й вельможі

25 лютого 1996


Засторога

Хоч як ти думай, но здається
Життя від предків, всим дається
Як предки, своє життя жили
Нащадкам в чеки відложили
Добро, чи радість, зло, чи смуту
Яку лишили ще отруту
Господь все бачить, усе знає
Добром й гріхами управляє!
Кому відпустить в житті роздум
Кого накаже, забрав розум
Мені лишень, так все здається
Крива доріжка в життя в`ється
Від предків, як життя прожили
Що дітям в гени відложили
Отак їх дітки з життям б`ються
Нужда та лихо з них сміються
А інші, життя п`ють, гуляють
Нужди і лишенька не знають
Для всих живих це засторога:
Від предків, встелена дорога
В життя нащадкам, з їх гріхами
Вони прожили вік байдуже
А діткам, внукам болить дуже
Це не можливо промовчати
Потрібно ближнього повчати
В житті гріхи, щоб не творили
Та з вірой в Бога в житті жили!
В житті наука не погрози!
Щоб не пролились в діток сльози
Моліть всі, милості у Бога!
І щастям встелиться дорога.


ЗДАЄТЬСЯ

Пока ти дужий, так тобі здається
Що в кожного життя у радощах сміється
Квітучий рай - гаї, діброви, ріки.
А захворів, погасло все, лиш ліки!

Без ліків, ти не можеш день прожити
Хвороба змусила у ліжко положити
Тримай чайок, з травиці і малини
Добав туди смородини, калини

Та гілочку із груші, чи то з вишні
В аптеку? Тратиш кошти, як є лишні!
Дають в аптеках ліки з астарілі
Щоб мерли швидше, а то одуріли

Або, для опита вколють вакцину
Розкажеш все онукові і сину
Як нищать хворих, в нас на Україні
З Америки доставлені вакцини!

Без сорому аптекарі торгують
Біди не бачать в людях, і не чують
Рецепти пише лікар, по дороже
У них, союз з аптекою похоже!

Віддасть матуся останню копійчину
Щоб захистити дочечку, чи сина
Від ліків в нас, в країні, більш вмирає
Лиш влада це не бачить, і не знає!

У влади є своя, в них охорона
А лікарі, їх лічать, з-за кордона!
Їм всим "начхать", на писані музики
У них, від жиру, лопаються пики!

Бур`ян, травиця, все,що є в природі
То - вірні ліки, здавна у народі
Тож не лініться, трави собирайте
Живіть щасливо і не помирайте!

На Україні всі ви, хлібороби
Шукайте ліки в травах, від хвороби!
Природа вірно буде вам служити
І допоможе вік вам свій прожити

25-04-2008


Не журися друже, послухай слова
Про що, в цих піснях, іде мова
У кожній людині, своє є життя
Старе все, від предків, не нове!

Тож мусиш терпіти і славити бога
За гріх, що утворений родом
Без Бога не знимеш, з свого плеча
Господь, укрепив своїм кодом

Не смій повторяти, та коїть гріхи
В житті назавжди, будуть муки
Щоб дітки твої, тебе не кляли
За біль твій, одержать й онуки!

Із думою друже, життя проживи
Люби, все живе, всю природу
У Господа милість, за все попроси
Тобі, щоб простив, й твоєму роду!

Тоді, ти відчуєш, природи красу
Як птах до небес, в піснях в`ється
Як сонечко сходить, пробуджує день
І все на землі, що росте, все живе
До Господа в небо сміється !

травень - 2008 р.


РАНОК

Розповім я, як з-за гаю, вранці сонце сходить
Небокрай, всей, з рожевого в блакить переходить
Як у ранці, соловейко, в гаю, в піснях тішить
Як листочки, на віточках, вітрець чуть колише

Як пташина, ненароком, листя зворухнула
Та сріблясті росиноньки, на землю здмухнула
Тихесенько, вітрець дише, шепче, розмовляє
У розмові, чуть злагоду, він гай вихваляє

По-під гаєм, невеличка простяглася річка
Над річкою верболози, зелена травиця
І дивлячись, кров остине, приємно дивиця
На природу, Україно, яка ти богата!

Віддаєш дари, природи, людям, наче мати
Наче мати, рідненькая, діточок голубить
Це все люди, рай Господній, то він усих любить
Нам дарує цю природу, гаї, лани, ріки

А ми це все, не шануєм, не славімо Бога
Тож, попереду, все тяжчий жде нас шлях!
Тернова дорога, простиляється в майбутнє
Цвинтарі, могили, пустота і прах

Керівники, в нашій владі, б`ються на вкулачки
Вони також, що сіяли, одержуть болячки!
Як би вони не брехали, людей не дурили
Для них ями вже вириті, готові могили

Не приємно в цьому вірші, ці слова почути
Ями вирито - лишилось лише загорнути
Та проститися, з твоєю, Вкраїно красою
Що бентежить моє серце, умившись сльозою

Так, дивлячись, на Рай Божий -
Ти старий, не гожий
Лише бачиш Україну, всю її природу
Нема краси, приємніше - бачить її вроду!

12_01_2008


ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ

Різноголосо звучать, слова пісні
Не почути в них, інших чудес
Летить голос пісень у вселенну
В весочінь, до блакитних небес

У словах є, і радість, і смута
Є в них жалість, тривога до сліз
Є хвала в них, до Господа Бога
Слова хмурі, мов віти беріз

Чути шепіт листочків, розмову
Всюди чуть, як шумлять дерева
Слово пісні, усих пробудило
То вжиття летить пісня нова

У молитві прохання до Бога
І здійснивши, його заповіт
Щоб життя дав їм, в пісні тривога
Щоб летіть, у Вселенну, у світ!

Даруй Боже, словам моїм волю
Щоб летіли слова між людей
Щоб життя їм поліпшили, й долю
Не потрібно їм інших ідей

Різно-голосо, звучить слово пісні
Є тривога в них, радість і плач
Мерехтять лише зорі в блакиті
Серед ночі, вселенну побач!

Серед сірої темної ночі
Із-за обрію, місяць зійде
Серед ночі красу цю побачиш
Безліч зорів сяють, як в день

Лише пісні слова, не побачиш
Поміж зірок, сховався їх прах
Залишаючи слід, за собою
Лишився слід – «Чумацький шлях»!

11-08-2008



Смута

Посіла всю Україну,
Великая смута,
Земля тяжко захворіла,
Повсюди отрута.

Розлитая, то тут, то там,
Яку творить шкоду.
Пийте люди, і дихайте,
Гірку пийте воду.

Їжте люди, хліб в отруті,
Таке й з овочами,
Политеє, орошене,
В кислотах з дощами.
ur4um
 
Сообщений: 113
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Re: Вірші діда Василя

Сообщение loboda » 21 сен 2012, 11:09

Щиро дякую Вам за вірші. Дуже гарні. А головне немає в них зла, хоча життя було мабуть по -різному. Дякую за тепло Вашої душіґ. яке відчуваємо і ми....на відстані. Дякую,що ви Є. Зичу Вам здоров,я, добра, тепла і чекаю на нові вірші!!!
loboda
 
Сообщений: 28
Зарегистрирован: 23 июл 2012, 10:22

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 03 окт 2012, 18:57

А тепер, вже є нове:


Паразити

І захворів я, знать від суму
Щоб показати, правду, думу
Щоб, серце, серце не щеміло
Та людство світу, зрозуміло

Ще трохи людям, в світі жити
Всім показати, де паразити
А люди гинуть, помирають
Катів, не бачать, не впізнають

Жид, світом всим, керує!
Ніхто, не бачить, і не чує
Що людство все, покрила смута
Незримо ллється, скрізь отрута!

Вони, від предків сатани
Всі жаждуть крові, від війни
Не можуть в світі, в мирі жити
Вони, в цім світі, паразити

Це є, вся правда, із давна
Від жида, кожна йшла війна
Для них, це все, як бач до смаку
Війну, хтять почать з Іраку.

21 вересня 2012 року


Ганьба Вам

І знову кинули, для вас
Мов звірям лютим
Ту принаду

І кожен рветься, захопить
Кусок лакомий
Прийти у владу

Ганьба, позор вам, хижаки!
Дивитись сором, на руїну
Як жаль, скривджених людей

Як жалко, бачить Україну
В руках катів, звірячій зграї
Скупити землі спішите?

Це Україна, не Ізраїль!
Від вас, на світ весь, видно зраду
Від сну, розбудите громаду!

Ганьба, ганьба вам хижаки!
Старенький батько, від руки
Вас проклинає!

Хай світ весь
Розпізнає зраду
Усю в краю, Верховну Раду!

25 вересня 2012 року


Швачка!

Де той Швачка
Той, Шевченків
Що в Фастові шиє

Болить моє, болить серце
Болить воно, ниє
Черновецький люд скупив

За ковбасу, гречку
Інші вчені, за кирпичі
Це, лише з краєчку!

А як, глибше подивитись
Просто, без скандалу
Скільки святим у кишені

Мабуть, не замало
Агітують прихожанів
Всих сіл, та районів

Так, всим вченим
Хитромудрим
Пливуть мілліони!

Всі, повинні знати!
Раби Божі, прихожани
А тім, кермо – Влади!

Оце вам і корупція
Хабара, не видко
Як дивитись, танці голих

Воно й стидно, й бридко
Попам, воно все, приємно
Їм гріха, немає

Розбудіть з могили Швачку
Він всих розпізнає

27 вересня 2012 року

А ось вірш Тараса Григоровича Шевченка:



Швачка


Ой не п'ється горілочка,
Не п'ються й меди.
Не будете шинкувати,
Прокляті жиди.
Ой не п'ється теє пиво,
А я буду пить.
Не дам же я вражим ляхам
В Україні жить.
Ходім, батьки-отамани,
У Фастов в неділю
Та надінем вражим ляхам
Кошуленьку білу.
Ні, не білу, а червону...
Ходім погуляєм.
Та в пригоді свого батька
Старого згадаєм,
Полковника фастовського
Славного Семена.
Ходім, брати: не згинете,
Хлопці, коло мене.
В Переп'яті гайдамаки
Нишком ночували.
До схід сонця у Фастові
Хлоп'ята гуляли.
Прийди з того Межигор'я,
Наш славний Палію,
Подивися, що той Швачка
У Фастові діє!
Добре діє! У Фастові,
У славному місті,
Покотилось ляхів, жидів
Не сто і не двісті.
А тисячі. А майдани
Кров почервонила.
А оранди з костьолами,
Мов свічки, згоріли.
В самім замку невеличку
Церковку святую
Не спалено. Отам Швачка
Співа алілуя.
Хвалить господа, веселий,
І каже сідлати
Коня свого вороного:
Має погуляти
У Бихові, славнім місті,
З Левченком б укупі,
Потоптати жидівського
Й шляхетського трупу.

[Друга половина 1848, Косарал]

Поки що все...
Будем живі, буде ще!
ur4um
 
Сообщений: 113
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 06 окт 2012, 11:16

Трохи старіших віршиків:


РАЙ

Пильніше гляньте, ви на землю
Прислухайтеся, як шумить гай
Земля, і сонце над землею
Та зорі ясні, мабуть рай

То рай землі!
Сади, берізки обіч дороги за селом
А там, вздовж шляху глянь, тополі
На землю клоняться чолом

В долині, щось хлюпоче річка
Все щось співає від нудьги
А понад річкою, мов килим
Зелені в травах береги

Кущаті шепчуть верболози
Свій шепіт слухає комиш
Диркач у комишах диркоче
Отак, все думаєш, й не спиш

Дивуєшся землі красою
Зелена верба зажурилась
Гіллям на землю нахилилась
Немов дівчина із косою

А вранці сонечко засвітить
І все виблискує росою
У небо глянь, безмежна даль
Та лиш прожитих років жаль.

20 січня 1986 року


БДЖОЛА

Ота малесенька бджола
А скільки робить вона діла
Так чемно, чисто і уміло
Свій труд людині віддала

Лише приглянься рідний сину
Берем у бджіл ми, мед вощину
Хороша, дружня в бджіл сім`я
Рій славить рід свій і ім`я

Мабудь в них свята є і будні
Бува заводяться в них трутні
Що мед їдять та крильми трусять
Пока їм крила не відкусять

І у людей також свята і будні
Між живуть ледачі й трутні
Вони не сіють і не косять
Їдять та п`ють, а їм підносять

А щоб повчити їх косити
Потрібно "крила" відкусити.

07 березня 1993 року


КАЯТТЯ

Як серденько болить, не зажило
Живу у місті, тягне на село
Кімнати світлі маємо в столиці
В селі приємніше напитися водиці
Все думаю, в життя своє йдучи
В дитинстві жив, скотину пасучи
Та бігав вихром, босий по стерні
Як все приємно згадувать мені
А ніч прийде, так тихо, все мовчить
То десь собака гавка, півень закричить
Уранці гамір, мека десь коза
Повітря свіже, на траві роса
Писать вірша і не болить рука
З дитинства бач, до всього привика
І праця тяжка, не страшна сільська
Та дума, дума тяжкая яка.
В селі не з медом буде працювать
Дружині з дітками до всього привикать
І знову начинать своє життя
Роки втікли, в душі лиш каяття!

23 лютого 1994 року


Прости

Сумнії думи всі мої
Неначе небо, в чорній хмарі
Підходить і кінець життя
Та ще пока, живем у парі

Назвати в слові це „життям”
Немовби в слові нема звуку
Не помічав, як постарів
Мабуть не жив, карався в муках

Зростив в цім горі, двох діток
Та ще й, щасливий, внуків маю
Лишу в цім світі, роду слід
А в думі, сам себе караю

Прошу, прости мене Господь!
Що, хрест життя несу правдиво
Підходить мій кінець життя
Хай роду слід, живе щасливо

26 лютого 1996 р


Придивіться

Не дає мені спокійно
Жити в світі – дума
Повернути хоче всесвіт
Від брехні, від глума.

Придивіться добрі люди
Земля всих дарує
Розділіть добро порівну
У сих нагодує.

Так і сонце й синє небо
Всих ласкає й гріє
Всим дарує тепло й ласку
Увесь світ жаліє.

По всім світу жадність люду
Науки стримало
Усю землю отравило
Й воду замарало.

Зупиніться, схаменіться!
Вас ніхто не гонить!
Усі йдете у могилу
Виритую вами.
Братайтеся усі люди!
Усі з ворогами!

Та повірте, й молітеся
Усім світом Богу!
Милість Господа відверне
Цю тяжку тривогу.

Отак воно в цьому світі
„Нерозумна мати”
Віддала вогонь у руки
Малому дитяти.

11 квітня 2006 року.



Оберіг

Оберегом людини
Скрізь травиця росте
Для людини бур’ян все
Все для нього пусте

Подорожник листатий
По стежинах спориш
У житті те не бачиш
Все ти топчеш, біжиш

Лопухи під тинами
Молочай, кропива
Все людський оберег
Від болячок трава

За штани почіплялись
Дрібнота, реп’яшки
Череда тебе просить
Не ламай, припаси

Живучи, ти на світі
То природу пізнай
То дари для людини
Це, Господній є Рай

Білокора береза,
Кучерява верба,
В гаю, липа розлога,
Полонила журба.

Живучи, те не бачить,
Відпочинь, не спіши,
Роздивися навколо,
Сам себе не сміши.

А людина на світі,
Знай! Лютіша ніж звір.
В Раю Божім живем всі,
В силу Бога повір.

А життя у людини,
Промайне, наче тінь.
Проживеш його марно,
Без ніяких сумлінь.

Роздивися навколо,
Та про себе подбай.
Ти ногами все топчеш,
Дар Господній, весь Рай.

Ти билиночка в світі,
Зупинись, не спіши!
Щоб впізнали всі Бога
То вірша напиши.

Розкажи людям правду,
В цих словах поможи.
Хто круг себе не бачить,
Йому в рот положи.

Божа сила, між нами,
Дерева, бур’яни,
Кропива, під тинами.
Залінилися ми.

Залінились, нам мало!
Все залишиш, щоб знав!
Живучи в світі Божім
Ти його не впізнав!

Не завидуй багатим,
Для них - мало весь світ.
Всі хтять керувати,
Та не можуть як слід.

Ти, довірся природі,
В Божі сили віддайсь.
Бур’яни всі, травиця,
То Господнє, то Рай.

27 січня 2006 року



Думи

У небі, сиві хмари, морок
Дощі, тумани криють світ
В людськім житті, брехня, обман
Морочать чесний люд до сліз

Задуже - надто вкоренилась
Брехня та злоба між людей
За правду битись притомилась
Громада праведних людей

Болить людськеє серце дуже
В душі засів, брехня, обман
Навічно правду полонили
Покрило все, в густий туман

В єдиній, крихітній надії
В людській душі, і в серці є
До господа, прохання й мрії
Спасіння, лиш Господь дає

Господня сила, з неба сяє
На всю вселену, на весь світ
Усим молитись людям треба
Та в Бога вірити як слід

21 січня 2006 року


СМІХ

Приємно чути мову всюди
На ринку метушаться люди
А коло діда Коваля
То регіт чути ще здаля.

Щоб вислухати небилиці
У гурт зібрались молодиці
Лиш чути сміхи звідтіля
Все від розмови Коваля

Не мало в Коваля мороки
І він сміється взявшись в боки
Як бач, розмова до смаку
Розвеселить, хоча б яку

Коваль в розмовах, смаки знає
Кого як в слові допікає
Тож постоявши трохи збоку
Від сміху матимеш мороку

То все, як кажуть, пустки
Усі сміються простаки
Коваль усіх розвеселяє
Хоч сам на серці тугу має

Та веселіш стає таки
Хоч у людини тяжке горе
Та сміх брехню
Завжди поборе.

19 січня 2006 року

Щастя, здоровя Вам!
ur4um
 
Сообщений: 113
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Re: Вірші діда Василя

Сообщение KosmoBoy » 29 окт 2012, 21:14

Живи по совести!
Аватар пользователя
KosmoBoy
 
Сообщений: 10
Зарегистрирован: 25 окт 2012, 07:49
Откуда: Львов, Украина

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 02 ноя 2012, 10:33

KosmoBoy писав Дідуся, звичайно, здоров'я і довгих років! Але вірші досить несурзні. Не бачу жодної цінності...

А дідусь не про цінність дбає, і пише не для користі, душа просить ... висловити свою думку. А в такому віці
не кожен і розмовляти може, памятати прожите, та ще й якось (хоч і не дуже добре) рифмувати. Наша молодь
після вузів рідну мову не знає, не то щоб ще й писати вміти.
Якщо хоть комусь сподобалось, та ще й про життя наше, то вже не даром...


Добавлю новенького:

Люди!

Люди, люди! Що творять із вами
Бути, дітям і внукам рабами
Вашу волю у вас, вони вкрали
Голоси ваші, в вас відібрали

То, не спіть, підіймайте громаду!
Бо не бачить, в країні цій ладу!
Не можливо в Україні жити
В ній керують, безкарно бандити

До людей, в них, немає любові
У них жажда напитися крові
А за волю, всім треба, подбати!
Щоб, не плакала, з дітками мати

Вас, з землею, продать вони мріють
А правосуддя і закони, не діють
Жиди, мирного слова, не чують
Вони людську кров лиш смакують!

Підіймайтесь громадою, в вас сила!
На те мати, вас всих породила
Як рабом жити, то краще вмирати
Щоб, не правили вами, ці кати

Підіймайтесь люди, не спіте!
І знешкодьте, цю владу, бандита
Їх сліплять, мільярди валюти
Мирних слів, їм, не в силі почути

Тяжко мучить, життєва обіда
То прислухайтесь правду, слів діда
Діткам жити, старому вмирати
Хай всміхнеться, щасливая мати

1 листопада 2012 року


Хризантема

Запізнілая осінь настала
Земля щедро людей дарувала
Запізніла цвіте хризантема
Краса квітів її, небувала

Скрізь хмаринки, промінь проб’ється
Хризантема до сонця, всміхнеться
Вітром гонить, по небу хмаринки
З хризантеми, стряхнулись росинки

Земля дарить дарунки, як мати
Щоб людей, красотою ласкати
Небо синє, красу всю цю баче
Мов сльозинками, дощиком плаче

У Вселенній, є вищая сила
В квіти, землю усю, окрасила
Лиш людина дарів, не сприймає
Все довкілля бруднить, все марає

Зупиніться, покайтеся люди!
Забруднили, ви землю, усюди
Забруднили повітря і води
Здобули непоправної шкоди

Серце дідові, мучить тривога
Просить силу він, вищую в Бога
Щоб людину, в цю мить зупинити
Та в житті її розуму вчити!

Пісня ця, є повчальная тема
Запізніла цвіте хризантема
Недозрілих людей научають
Грубе слово, хай діду прощають

Зупиніться в цю мить. Ненажори!
Не дасть мати земля для вас флори
Не захистять, мільярди валюти
Ви, не хочете слово це чути!

29 жовтня 2012 року


Прошу – Благаю

Від сну проснувшись, я дивлюся
В безкраю неба височінь
Благаю словом, їй молюся
Незримій силі, без сумлінь

Слова, мов птахи відлітають
В невидимо безмежну даль
Життя, лиш думи, пригадають
Прожитих днів, тяжку печаль

Печаль, по сей день, серце крає
Життя проходить, мов та тінь
І живши в світі, кожен знає
Що все ж прийде, кінець терпінь!

Лиш серце від жалю стукоче
Чеканить чітко, пульсу ритм
Щоку сльозинка оросила
Знать, я живий ще, чоловік

Живий, в небесну даль дивлюся
В незримих сил, одне прошу
Щоб в мить, кінець прийшов
Не мучивсь, у серці й в думі, це ношу!

21 жовтня 2012 року


Розруха

Що день, все приближається фінал
Від всих обранців чуть, гучнеє слово
Ми, від громади, заберемо все!
Продамо землю, відберемо й мову

Читай цей галас, на шпальтах їх газет
Від тих розмов, у люду в’януть вуха
Пограбували Україну, над усе
А землю продадуть, кінцева то розруха

А Гетьман наш, дивись його портрет
Він жадно дивиться, зубами окулярики кусає
Й сини його, прославились за все
Двірці, хороми, палаци, кожен має!

З портрета Гетьман дивиться, чогось жде
Пикатий, вихоливсь, мов той бугай на злучку
Солдату легше, тепер стало жить
Лише, Гриценко відмінив для них онучки

Україно, земле, краю дорогий
Як в Україні, хліборобу, життя жити
Продали й зброю, звірі хижаки
Тож ніяк, тебе ненько, захистити

8 жовтня 2012 року


Розмова про себе

Навістив твою могилку
В середу, раненько
Приніс тобі, свіжі квіти
Так просить серденько

Поміняв водичку, свіжу
Зірвав, сухі квіти
Розмовляв, про себе, тихо
А думи, мов діти

Пригадали, життя жите
Як ми, суєтились
Дбали, за сім’ю, за діток
За долю журились

Утекло все, промайнуло
Живу, а не знаю
Тяжко жити, одиноко
А думи, карають!

Нащо мучити старого?
Мої голуб’ята
Навістив могилку любой
Це, для мене й свято

Пробачайте, не карайте
Хай душа всміхнеться
Думи, думи мої рідні
Я не сам, здається

Поряд з вами, мої думи
По життю ступаю
Скільки жити, лишається
Лиш цього не знаю

18 жовтня 2012 року


Прилітай до мене.

Я до тебе моя мила
У думах літаю
Приголублю твоє серце
Словом приласкаю

Надоїло в злому світі
З брехнею свариться
Прилітай до мене, мила
Хоч в снах, подивиться

Поміркуємо з тобою
За діток, за внуків
Їх також всих очікують
В житті різні муки

Прилітай, моя голуба
Хоч в сні, не барися!
Я вже в цьому злому світі
Досить, нажурився

Прилітай же, не барися
Словом, пощебечиш
Може від тяжкої праці
Розправлю, хоч плечі

Не летить, до мене мила
Спить, слів цих, не чує
В моїм серці, жаль колюча
І днює й ночує

Берусь знову я до праці
Щоб жалю, не чути
Терпи, терпи старий діду
Не можеш забути?

Прихожу я, до могили
Розсаджую квіти
Та й знов, мучать лихі думи
Куди від них дітись?

10 квітня 2012 р.

Всим всіх благ, здоровя, щастя!

Живи по совести!
ur4um
 
Сообщений: 113
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 30 дек 2012, 12:24

ur4um
 
Сообщений: 113
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 23 мар 2013, 15:40

Сипле «40 святих» снігу, мабуть більш як за всю зиму.
Дід за зиму чималенько нового наскладав...
Жалко що набирати текст не вміє на сучасній техніці, а нам завжди ніколи.
Нехай пробачає нас, в молоді роки йому не писалось, може також фактор дефіциту часу?

Чудеса

Місяць березень, двадцяте
На дворі зима
По ночах, міцні морози
А тепла нема

На полях, снігами вкрито
Ниви і лани
Не виглядають з під снігу
Навіть бур’яни

Вітром несе, із півночі
Снігові дощі
Дні сумні, холодні, сірі
А мороз вночі

Жде тепла, від сонця світла
Матінка земля
І пташина, на берізках
Пісню, не співа

Ждуть, точити сік, хлоп’ята
А його нема
І деревам, вже набридла
Холодна зима

Виглянь сонечко, з-за хмари
Жде, усе земне!
Усміхнись з висот небесних
Просим, всі тебе?

Хай заплаче, сніг холодний
Потече в струмки
Усміхнеться вся природа
Сонцю, за любки!

І птахи, пошлють подяку
Сонцю, в небеса
Всі створив, Творець Вселеної
В світі, чудеса!

20-03-2013 р.


То радість

Сміється сонце з висоти
Від голубих небес
На землю, ласку шле, тепло
Красі земних чудес

Поглянь, у небі журавлі
Курличуть летячи
А від зими, розтанув сніг
Струмками плачучи

Струмками, з пагорбів в ріку
Дзюрчить, з снігів вода
Затопить повінь береги
А іншим, то біда!

А там поглянь, у далину
Темніє густий ліс
Синички пісеньки співа
«Кидай сани, бери віз»

Цвіркочуть, весело в юрбі
Літають горобці
А проліски, малий хлоп’я
Тримає вже, в руці

На свято березня, хлоп’я
Матусі піднесе
Тепло від сонця і небес
То, радість над усе!

20.03.2013 рік

Поки що все. Не професійно, дід з металом все життя працював, але я так не вмію...
ur4um
 
Сообщений: 113
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Пред.След.

Вернуться в Креатив

Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1

cron