ur4um » 25 фев 2016, 14:56
* * *
У житті, все цікаво малому
А зросте, за поріг вийде з дому
Як зустріне в житті його доля?
Чи то радість, добро, чи неволя?
С ким зустрінеться, буде дружити?
А без друзів, як тяжко прожити,
Яку, стелить життя, їм дорогу?
Все відомо лиш Господу Богу.
Виросстають, у світ ідуть діти
Щоб життя жить, потрібно щось вміти
А як живши, нічого не знає
Його тяжко життя покарає.
Покарає в житті, буде вчити
Як корисно, життя зміг прожити
Допоміг щоб малому, старому
За поріг вийшов рано ти з дому!
Ти не вмієш собой керувати
Ти не слухав, як вчив, батько і мати
Рано кинув батьківські пороги
Ждуть крутії, життєві дороги.
Ти повчай своїх діток, мій сину
Щоб любили матір, Україну,
Батьківщини поріг не кидали,
Де родились, на завжди щоб знали!
Тут земля вся, дідами обжита
І твоя, пуповина зарита.
Повивала, купала, тут мати
Ти повинен все це, шанувати!
Так велося, від роду до роду,
Шанували тут землю, природу
За кордони держав не тікали,
Та дбайливо лани обробляли.
Опали листочки з дерев і кущів
Нам осінь дарує туман і дощі
Над річкою, колір змінив і комиш
Від вітру, чуть шелест:
«Живий, ще не спиш?»
Зима на порозі, холодний шле дух
Та вітром розносить по всюди свій пух
Тихенько із вітром, комиш розмовля
В повітрі, пушинки летять відтіля.
Засіяти зерном кругом береги
А влітку стояли, стіной на вкруги
У шепоті чути, розмову таку -
Комиш захищає птахів і ріку.
Біленька пушинка, в повітрі летить
Пушинку краплинка зупинить у мить
Намочить дощами, в холодній росі
І спати на землю, приляжуть усі.
У зимку морози, скують береги
Та ковдрою сніжною покриють вкруги.
Співа колискову комиш, віхула
Така в них розмова, із вітром була,
Мороз й паморозь, замінить туман
І сріблом прикрасить довкілля, шаман.
Покрило снігами, осінні сліди
Краса, яка всюди, куди не піди.
Зима порядкує, для неї права
Такі знай, в природі цікаві дива.
До чого ми дожилися
Мов кліщі , жиди вп`ялися
В керівництва всих країн
Щоб творити більш руїн.
Потонули хлібороби
В повсякденній суєті,
Та й не бачать, кліщів клятих
В своїм горестнім житті.
Розправ плечі, роздивися
Що твориться, навкруги?
Вже продали Україну
Жиди, кляті вороги!
Кравчук продав усю зброю
Пароплави, кораблі
Змінив гроші на купони
Мілліони, за рублі!
Всю індустрію Вкраїни,
Кучма зятеві віддав!
Усі фабрики, заводи
За кордон в метал продав!
Все змінилось в Україні,
Купон в гривню перейшов.
То спекотно, жара, спека
Потім ливні, дощ пішов.
Один Ющенко лінився
В нього Міша кум, грузин
В селі пасіка, й корова
Жили в дружбі вони з ним.
Цей - в прожитому купався
Пам`ять голоду, хрести,
Лиш у Грузію тихенько
Трохи зброї відпустив.
А Бендері він посмертно
Присвоїв героя…
Лише мовчить, що в фашистів
Билась його зброя.
Немов листя за водою
Мов та тінь, пливе життя
Янукович став гетьманом
Це стратег у майбуття!
Він, Луценкові та Юлі
Вмить життя укоротив,
А Росії, він на завжди
Севастополь подарив.
Газотрасу, гречку, цукор
Свій газ, в Польшу відпустив.
Хозяюють, всюди - зрада
Що в В`єтнам, а що в Китай
Іноземний транс в кишені
Усе видно, розпізнай!
Розповзлись по Україні
Кліщі, хижі павуки
Гине, гине Україна
Від їх хижої руки!
Новий рік, Різдво Хрестове
Співи, танці, дітвора
А на ринках ціни в гору
Піднялися на ура!
Підняли і вік пенсійний
Хоч живи, хоч помирай
Вже дістали видно край!
Наломає дров багато
Лихий Гетьман, зокрема
Для країни Він, не свято,
А з рішотками тюрма!
Щоб піти на відпочинок
Не дожити до тих літ,
Придбав Гетьман вже для себе
Взлетну площу, й вертоліт.
Хто живе на Україні,
Їхню ласку розпізнав,
А за газ, робітникові
В тричі ціни він підняв.
Недоторканим живеться
Мов галушкам в молоці,
Кожен має з них, годинник
Зверхкоштовний на руці.
Подарунки в новім році
Всі лягли на трударя,
Від прем`єра пролунали
Привітання з вівтаря.
Все ми бачили, все видно
По халявах тих панів!
"Як пролита кров не винна"
З опозиції братів.
Що від них людині ждати?
Сила є, їм все дарма
Для законів розум треба
Опозиції тюрма!
За рішоткою Луценко
Новий рік, стріча.
На підписці й Тимошенко
За кордон, щоб не тіка.
За добро, за крихту ласки
Що зробила для людей
За гріхи всі Кравчукові
Все, за зло його ідей.
Він ограбив, за всі вклади
Всих, без винятку людей
Цих потрібно всих садити
Без помилки, на завжди
Наша рідна Україна,
Не одержала б біди.
Ви усі до влади рветесь
Рижі Кучми, Кравчуки,
Хто добро країні творить
Їх - з`їдають павуки.
Всюди йде війна, незрима
Ви нещасні, богачі,
Досить зло творить Вкраїні
На робочого плечі!
Всих вітаю з Новим роком,
Роком сірого кроля,
Ви привикли жить брехнею
Брехню видно іздаля…
* * *
У житті, горював від печалю,
Посадив деревце я, для чаю,
Тридцять років, я ждав, з нього цвіту
В літню спеку, прохолоду привітну.
У житті, нехай кожен те знає,
Деревина і та, жалість має.
Людям, все віддає за опіку,
Всим Господь, відпускає нам віку.
Всих повчає, як в світі цім жити,
Всим потрібно з природой дружити,
Та жаліти, комаху і звіра
Щоб до всього була, міцна віра.
Щоб були в вас, здоров’я і сила,
У житті всі, друг друга любили.
Щоб світило, всим сонце, з-за хмари
Та розвіялись, злі, темні чари!
Кожен з нас, хай признає приміту,
Ждуть від неба, від сонця всі світу.
Он і квітка, й травиця це чує,
Всю красу свою, людям дарує.
У житті, щоб пізнала людина
Що земля вся жива, й деревина!
До всих, жалість все має, все чує
Пише правду старий, не жартує!
Всі пізнайте, простую приміту,
Все живе, потребує більш світу.
Все зростає, і пнеться до неба,
І людині, є в космос, потреба!
Та людина - одне не пізнає,
Все, бруднить на землі, все марає
Забруднила повітря і води
Здобула, непоправної шкоди.
Їм багатства землі, усим мало,
Їсть їх всих жадність, скандали.
Кожен хоче, владикой буть світу
А від злого, нема їм привіту!
Хай країни землі, кожна чує
Смерть над кожним, вона не жартує!
Досить зброї, щоб землю трусити
Коли хочете в світі цім жити!
Під єдиним всі небом, всі птахи,
Звірі, люди й дрібненькі комахи,
Світом правлять, одні паразити
Від нечистого, люті бандити!
В них любові і жалю, немає,
Що земля, і живе все вмирає.
Ніде взяти води - щоб попити,
Задихнуться усі, й паразити!
Пожалійте, брат брата, сусіда,
Та, послухайте правди, слів діда.
Прояснять слова розум, збагнете,
То ще трохи, усі, проживете!