Вірші діда Василя

[ur4um]

Кінчаються квітневі вихідні
Покрило землю цвітом
Біленько, біло у садах
Немов, покрилось снігом.

Чорніють персики в саду
Не стерпіли морозів
А господиню, жаль гризе
В очах, срібляться сльози.

А сливи в зелені, в красі
Черешня, теж квітує
Лиш абрикоса у журбі
Мороз зими відчула.

Ступає травень на поріг
Чи ж принесе вологу?
Ждіть люди в травні ще біди
Приносить він й морози.

Посуха, сонечко з небес
Сушить грядки вітрами
Природа, бавиться з людьми
Привикли, жить панами?

В природи, є її права
Господь, те твердо знає!
Він, світом править
І негоду, на землю посилає.

Щоб знали, є всьому ціна
У світі, так ведеться
І не забули щоб його
Потрібно всім молиться!





І знову, знов прийшла весна
По закутках, сніжок біліє
А на чолі вже, сивина
За все, прожитеє карає.

Весна, у пахощах вітрів
Вже, не зігріє теплом душу
Не звеселить вже, спів птахів
Та жити, в злому світі мушу.

Добро стелити по землі
Хто заблудивсь, того повчити
Ласкавим словом і теплом
Людськую душу, обігріти.

Та різне, у людей життя
Кому яке, воно далося
В одного, радість без кінця
В другого, слізьми залилося.

І знову, знов прийшла весна
В своїх обіймах, всіх ласкає
А, на чолі вже, сивина
За все прожитеє, карає.





Весна в снігу, скрипять морози
Темінь ночі, світлі дні
В сльозах Україна, плачуть очі
В свинячім топиться, в багні.
Щодня на сході, гуркіт зброї
Каліки, вбитії бійці
А пан Гарант, літа в Мальдіви
Богдана булава, в руці.
Великий Муж, пан Луценко
В жидівській хаті, похмеливсь
Смердить злий дух, у їх палатах
Упивсь, до жінки учепивсь.
Створив у мить, ворога з героя
Вона, вам показала зброю!
Щоб знали ви, кого карати
В круг себе, зраду ліквідуйте
Умійте, зраду розпізнати?
Впились, проспіться, подивіться
У керма, невидимий, злий хист
А, в беззаконні, зупиніться
Всі бачать, хто є - аферист!
Кого ви, маєте карати?
Вона зуміла, вас повчати
В свинячім топитесь, в багні?
Героїв – вмійте шанувати
Жінка, дружина, вона мати
Вона вас вчить, де шукати
А ви? Всі тонете в багні?
Смердить же, дуже в вашій хаті
Круг вас, злодії, всі пузаті!
Умійте, правду показати
Де Яценюк, де Розенблати?
Для вас і чорт, є рідний брат
Злодіїв, маєте карать!





Народ, на службу вас обрав
Служіть же правдою людям
Не олігархам, тим катам
Злодіям, від Іуди.

Щоб, референдум відібрати
Верховний суд є, люди?
А вас купляють, продають
Ви злодії, ви Іуди!

Як обирали, ти всім клявсь
Богдана булавою,
А референдум відібрати?
Громада, йде війною!

Паршивців, зраду гнати геть
Вже збагативсь, барига?
На людській крові, на смертях
То, Біблія є, книга.

Ти клявсь, служить громаді?
То вся історія, від вас
Людям служите, не «дяді»?
Всю зраду, геть від влади!





Даруй мені, святий Боже
Зубок часнику.
Окраєць хліба, води кварту
Дрібок солі та олію, їжу козаку.
Молю в тебе, щодня мати
Воду, хліб та сіль,
А іще, часник олію, і теплу постіль.
Щоб, від праці відпочити
Щоб міг, ворога я бити
Врізати гопака, життя козака!
Не приваблюй оковитой
Буду, ворогами битий,
Зрада та обман, то є зла капкан!
Молю тебе, святий Боже
Мати божа хай поможе,
Щоб даремно не вмирати
Ворогів, всіх подолати!
Хліб да сіль, часник олія
Джерельна вода - це мрія,
Життя козака, дужая рука.
На колінах просить мати
Синів, дочок захищати,
У керма, кляті посіли
Продають усе, без діла.
Лізуть у борги, зрадники і вороги.
Люди гинуть мруть, іще лиха ждуть.
Сотні років, і понині
Видно зраду, у правлінні
Зрадники, вони - Іудині сини!
Мудрим будь, сину козаче
Україна, в горі плаче,
Дарма - ні вмирати,
Своє маєм, захищати!





Земля просить, злагоди від вас
Хмуриться від зла, і синє небо
Крутить, ураганами вітрів
Миру просить все живе, так треба.

Досить, для землі уже отрут
В небі, і в землі, в морях отрута
Розум, відібрав Господь у вас
Досить вже калік, смертей і смути.

Усим світом, править сам Господь
А нечистим, влади тут, немає
Зводить, друг на друга вас, козлів
Хто сильніш, друг другу, не вступає.

Згине з божевільних, вся земля
Косить Смерть, зброя не змовкає
Згине, все життя, на всій землі
Кров’ю землю, вдосталь напуває!

У вогні, палили Сатану
Не згорів, кігтями учепився
Вдосталь вже, сиріток і калік
Кров’ю убієнних, не напився?

Збагатились кати, на смертях
Хто, що сіє, те і позбирає!
Зажиріли? Буде більш червей!
Бо Господь, катюг всих покарає.



Нема здоров'я, голова болить. Значить ще тут, ще живий.

[ur4um]

Україно, українці
Від кого ждать раду?
Розпустили всі дурдоми
Зібрали їх, в Раду.

Пінчуки та Коломойські
Гройсман, Розенблати
Порошенко, всим керує
Там всі його брати!

Де збрехати, одурити
Для своєї ж вигоди
Затягли, в паски громаду
Й разом, творять шкоду.

Міліони, крадуть нишком
Пакують, в офшори
Україна, народ гине
В них, судді й прокурори!

Ненароком як піймають
Брослетики, на руки
Пройде рік, і відпускають
Все, жидівські штуки!





Всім скрутив Гарант по дулі
Гинуть бійці, мов косулі
Від рук брата, його кулі
Як доба, один чи й десять.
Керівництво, у відпустках
Світу сором, всім на диво
Гріють туші, на Мальдівах
Який сором, для сюжету!
Крадуть гроші із бюджету
Хто їх сміє, перевіряти?
Скрізь порука, свої штати
У офшорах, є і в них!
Ляшко ж, видав всим кіно
Виграв, мільйон в казино
Нічого люстрації не дають
Гроші, в лотерею виграють!
Дав, до церкви хабара
Й не чіпають його, вила!
Прихожани, свято мило
Знову його, оберуть!
В слові сила, правди суть
Мудро, злодії живуть…
Бідні йдуть, до трансплантацій
Всим свій бізнес, без нотацій.
Керівні у нас, пани
Багатіють, від війни
Сам Гарант, ще той барига.
Смертні всі, його косулі
Всій країні, скрутив дулю!
Надурив він, весь народ
Глянь, від’ївся, кашалот,
Як вірьовку, не крути
Кінець прийде, знай це ти!





Рахункову комісію, мають обрати
А кому, маєм в ній, довіряти?
Страх повірити, слову простому
Всі судимі, ще є, й із дурдому.
Там злодії, та ще й наркомани
Гроші наші, ховають в кармани.
Обирали, куди ми дивились?
Українці, ми знов помилились!
То, керують країною, психи
Обездолили люд, не до сміху,
А в бюджеті, одні лиш борги
Президенту з того, є торги!
Ціни лізуть щодня, тільки вгору
Нерозумні в правлінні, чи хворі?
Україна, в жидівськім лайні
Бійці гинуть, щодня на війні,
А Гарант, на Мальдіви летить
Все інкогніто, народ ніби спить…
Кого маєм, ми з них обирати?
Смертну кару, злодюг всіх за грати!
В людей крали, собі долю обрали
За що, люди в АТО, помирали?
А сирітки, а вдові й каліки?
Не вміщають їх сліз, брудні ріки!
Українці, як ми, помилились…
Від суду народного, їм не втекти
Отака вся правда, сестри і брати!





Кінчаються, травневі дні
Відквітувала вже й калина
Квітує рясно, бузина
На річці, нереститься риба.
Чарує, пісня солов’я
Ріка під гаєм, верболози
Шепоче з вітром очерет
Та, заливають очі сльози.
Всю «незалежність» у керма
Оця злодійська, хижа влада
В боргах країна, де бюджет?
То є мабуть, велика зрада!
До краю, затягнуті паски
«Рада», літає на Мальдіви
Перетрудились, хижаки
Заможні наші, мужі й діви.
Вас проклинають матері
Старі батьки, сирітки діти
Війна іде, смерті та кров
Куди це горе нам, подіти?
Палач є, свій в вас прокурор
Політика ваша, всім відома
Верніть бюджету, всі борги
Щоб люди, жили в себе дома.
Ви, для України, вороги
Вся озвіріла, хижа влада
Родини ваші, доні та синки
В Мальдівах, в морі ваші чада.
П’ють вина, вишукані питва
А на війні, щодень вмирають
Їх рідні, дітки й матері
Катів вас хижих, проклинають!
Досить, багатіти на війні
За вас, Герої помирають!
А як, прожити їх батькам?
За пенсію, вони вмирають!
Дожити дайте, хоч старим
На вас, життя пропрацювали
А ви, правителі й кати
Заробили, щоб вас проклинали!





Стогін чуємо, щодня
Стогне, рідная земля
Плач матусі, бабусі і діда
Зрошена кров’ю, земля.

Від ворожого, хижого сліду
Топче землю, здавна
Все то, татарська орда
Від покійного хана Батия.

Жириновський та Путін
По крові, брати
Від жидів , зло все
Терпить Росія, Русь мати.

Всі діброви, ліси, тайги даль
Орендують все, у Китай
В них, простори багаті
Жадність мучить здавна.

Глянь, в минуле, туди
В рабство нас хочуть загнати
Україну мою, нашу матір
Все загарбати, пограбувати!

Щоби, рідне село
В садах, в квітах цвіло
Щоб, рабами не стати
Край наш, нам захищати!





В світі, ще багато є галактик
Поза Сонцем, в височінні зір
Космос, не опізнан з людських практик
А Землі від цьго, скільки бід?

Забруднили вже, й підземні ріки
А моря, то звалище сміття
Від супутників, у космосі відходи
Де знайти, планету для життя?

Людство, прирекло себе на муки
Кують зброю, щоб себе ж вбивать
Смертя, кров, людські страждання
Вся Земля, на лезі від меча!

Бездарі, керманичі народів
Капітал, ховають до офшор
Беззахисні грабують країни
Горе всій Землі, від тих обжор.

Зажиріли, розуму не мають
Нова зброя, то є смерть Землі
Кліматом керують, все змінили
Сонце сходить з півночі, заміть!

Місяць в небі, не на тому місці
Зброя мабуть, в руках немовлят
Вся Земля, зійшла з своєї вісі
Йде кінець, і весь народ проклят!

В космос полетить вже не людина
В Безну, провалиться вся Земля
Війни, смерті, грабіж та погрози
Все від жадібних, а життя - то тля!

Землю, все життя кати загублять
Від Іуд, маєм лихо та позор
А, для всих живих, вічні медалі
Все злетить, в безмежності простор!





Що має ще, стерпіти мама
В ефірі лиш, для лік реклама
В аптеках мов, купуйте ліки!
Нема за що, бідні – каліки!
Українці всі, це добре знають
Жиди у керма, всім управляють
Браслети, злодіям вдягають
Беруть «заставу» - і відпускають!
Браслети – то лиш, для відтінку
Щоб не так видно, вам й мені
Злодіїв, випустять з застінку
А нам, локшину, ми - в гіVні!
І, не сховати, брехню Петі
Хоч все в них, гладко, у секреті
Всі у ЗрадРаді в нас, удалі
Довідки мають, що відсталі!
Нема довіри їм, нікому
У них, довідки із дурдому
А хто, країною управляє?
Злодіїв всіх він, покриває!
Хитрують злодії, тхорі
Деруть з народу хабарі!
За мільярди, за мільйони
Роблять під себе, всі закони!
Гладенько, чисто все, в секреті
А грошики, в офшори, Петі!

[ur4um]

Це було 4 січня 2018 року.


А це - 21 червня 2018 року.





Залишу, на завше людям
З дум, замурзані слова
За життя, із слів пізнають
Що трудився, в муках я.
Зерно правди сіяв в муках
Сам, не досить, знав наук
За просте, пробачте в слові
Покажу всім, хижих сук!
Не купались, батьки в морі
В тяжкій праці, з горем
Заробляли, трудодні
Так минали, роки й дні.
Не утримую, в секреті
Як вижили в тридцять третій
Потім війни, Фіни, поляки
З Гітлером, скріпили мир…
Взяв фашист, всіх за мундир
Крові напились, землі, ріки
Сльози, смерті чоловіків
А поверталися, каліки...
В горі, з дітьми, рідна мати
Згорів дах, на нашій хаті
Я, мужик, сестра й малеча
Все лягло, мені на плечі.
Пригадую, а як болить?
Життя жить, сльози лить.
Стихла зброя, рік 45й
Перемога! Свята дні!
І не мав я, вихідних.
Їли, листя кропивяне
Липове, сушили
Все прийшлося пережити
А вдови, тужили!
Кожна, свого чоловіка
Чекала до хати
Ну а діточки, питали
"Матусю, де тато?".
Но війна того не знала
Хоч, й стихли гармати.
Хто, калікою вернувся
Снаряди кувати,
Хліб сіяти в ріднім краю
Землю, обробляти.
Отаке то, життя було
Старим, і калікам...
Нині Іуда, Путін хижий
Кров пє, знову зі світу!





Не опізнані, об'єкти
Із небес планет, з висот
Відвідують нашу Землю
Вчений факт, чи анекдот?
Генії, списи ламають
Доказують, та припускають
Деруть вгору, свої носи
Професійний титул мають.
Їх, з екранів бачиш ти
Забруднюють світ брехнею
Все це йде, із давніх пір
Хоч, дивись, напружуй зір.
Усе, витерпить папір
Для людей це, а їм - слава!
Хто крутіш! Деруть носи
А в цей час, гине держава.
Всих, пізнати маєш ти
Хто, людством править?
У всих країнах, ті ж скоти
Їм лиш гроші, а люд стерпить!
Все, на лезі від меча
На Землі, клімат змінився
Де раніше, був сонця схід?
Місяць, від Землі віддалився.
Ждіть від дурнів, нових бід
У пізнанні, Вища Сила!
"Із небес, злетів вогонь!"
Божа заповідь, так вчила!
Не опізнані, об'єкти
Нас відвідують, давно
НЛО, чи інопланетяни
То чужі, то темні сили.
Від Богів, чи від чортів
Це, загадки для науки.
А народ, він хоче жити
Працювати, й хліб сіль мати!
В Україні, йде війна
Хижа зброя, розмовляє
А учені, гірш малят
Всих в цім світі, ставте в ряд!





Скінчилась сесія Верх-зради
Пустим, лишили балаган
На плесах, океанах, в морі
А на Мальдівах, наш Гарант.

У теплих водах, бруд змивають
Лишили в злиднях, народ, село
По барабану, що клянуть, лають
Люди вмирають, їм лиш "бабло"!

Гарант, країною не керує
Люди - раби, а він торгує
По світу, лиш одні Рошени
Народу ж, дулю у кишені!

А що хворіють, помирають?
В цукерках що, вони не знають!
Їдять хай, пальмову олію
А гроші лічить, це я вмію!

Убитим я, даю медалі
Сам, на паради, фестивалі
Брослети зняті, з Розенблатів
Нема вини, не винуваті!

Трима Гарант, в усьому лад
В застінках, битами побиті
Авакова, бандитів зграя
В шоломах, його поліцаї.

А судді хто? То не дива
У прокурора, всі права
Це він злодійства покриває
І відпускає за що, знає!

Пора їх, світу показати
Терпіти годі, та мовчати
Бандитів, маєм всіх карати
На нари їх садіть, за грати!

В морях, на пляжах уся зрада
Пустує Рада, їх багно
Не довго, Гарант процарює
Людський суд жде його, давно!

Під себе, нишком все готує
На другий термін оберуть
Брехню, не будуть викривати
Пенсіонери скоро, всі помруть.

Сховаю, декого за грати
А інші промовчать, раби
Україну буду, продавати...
Панують в світі так, жиди!






Дим, вогонь, весь бруд у небо
Крадуть, палять, їм так треба
Бурять землю, підривають
Цим, цунамі викликають.
Крутять вітром урагани
Просипаються вулкани
Кліматичну, мають зброю
Буде що робити, Ною!
Живуть всі, ніби царі
Лихо лиш, від них Землі
Бруд, здіймається до неба
Дощі з ядом, так нам й треба!
Дружно, в мирі треба жити
Врожаї ростити, воду пити
Іуди племя, всі каліки
Війни, хвороби, потім ліки!
В муках, житимем повіки
У владі дурні, та каліки
У вогні, народ палили
А розуму, не навчили!
Нечисть, вам усим ім'я
Мовить матінка, Земля!





У березі, над річкою, під гаєм
Верболози ростуть, в дарунок дідусю
Земля і небо, Господній рай, природа
Чарують в злагоді, усе живе з усюд.

Тут чути солов’я, кукують десь зозулі
Затихне в серці біль, і висохне сльоза
Дихнув вітрець, шепоче очерет, це друзі
Між злом й добром, це Господа межа!

А дума, в мить, світ весь облетіла
До праці, ласкаво, знову просить діда
І серденько болить, берись дідусь за діло
Пульсує в серці кров, й зі грілася душа.

Земля, село, це рідна Україна
Річка і берег, птахи та гаї.
Розмова вітру, шепіт з очеретом
Лебідка й лебідь, плещуться в воді.

Господній рай, ріка, природа мила
Хоч, в бідах жити, і не легко дідусю
А спів солов’я, від горя, заспокоє
Хвала Господня, за всю життя красу!






Кінець Червня, трави косять
Ллють дощі, їх вже не просять
Сушить трави, сонце з неба
І вітрець цьому, в потребі.

Дозріває хліб, пшениця
Град з дощем, нам не годиться
Жито, та ячмінь на ниві
Буть в достатку, жити щасливо.

Ця пора, для всіх тривога
Люди просять в небі Бога
Молять світу, сонця з неба
Для життя всьому це треба.

Йде війна, ракети рвуться
Боги, із людей сміються
Дим, вогонь, бруд від зброї
Й небесам, нема покою.

Заховалось, сонце в хмари
Блискавиці, дощі шпарять
Грізні чути, звуки грому
Страшно кожному живому!

Дужий вітер, гне тополі
Хліб, пшениця гине в полі
Зруйнувало, всі дороги
Сварять людей, з небес Боги.

Бурять Землю, підривають
Сміття, бруд в моря ховають
А, природа, з горя плаче
Зрозумій ти це, козаче!

Не шанують, свою долю
Зло, брехня живуть на волі
Правлять всім, жадні злодії
Для життя, нема надії!





Прості, в селах українці
Раніше проживали,
За сім’ю, за діток дбали
І, хазяйство мали.

Конячину, а то пару
Овечок, отару
Дві корівки, свиноматку
Молотилку й жатку.

Під траву, для сіна берег
Поля лан, шматина
По дванадцять дітей мали
Та, тяжко працювали.

Менш хворіли, живши
За, вітчизну дбали
Землі свої, родючі
Гноєм удобряли.

Від скотини, у хазяйстві
Було досить, гною
Лани свої, удобрювали
Взимку, ще й весною.

Взимку, сані й конячина
В глабцях, возах
Везли, фури гною
На ниви, весною.

Жили люди неписьменні
Тяжко, працювали
Що могли, садили
Що вродить, збирали.

Нині, добрива купують
Навіть аж, з Китаю
А корів, нема в селі
Хімію, споживають.

Травлять землю отрутами
Бо, гною ж не мають
А коли, хвороби мучать
Лікарів, всі лають.

А учені, й агрономи
Знають, всі науки
Землю хворою зробили
Боліють, сини й онуки.

Залінились, працювати
Як, втримати корову?
Двоє, й менше діток мають
Й жадність, не здорову.

Що ж потрібно українцям
Щоб, добробут мати?
Треба тяжко працювать
Та за Землю, дбати!

[ur4um]

Два недруга, зійшлись на раду
Як між собою, розділити світ.
Скували досить, грізної зброї
А використать зброю, слід?
Домова на одинці, нишком
Ніхто, їх намір не пізнав
У тайні змов, всих жде задишка
Від двух, цих хижих наддержав.
Від них добра, світ не побачить
Планету, здвинули з осі
Природа вся, і людство плачуть
Падіння в бездну, жде усіх!
Планети клімат, вже змінили
І Сонце сходить, вже не там
Загине світ, що б не робили
А кожен, хоче править сам!
Два цапа стрілися, над прірвой
Друг другу стежку,не вступа
Бажання влади, осліпляє
Жадоба величі, тупа!
Все збудеться, ми й не помітим
Чи в день, а може і в ночі
Два цапи, горді, нерозумні
Два хижі, світу палачі!







Пригадав слова пророка
Приємно, мені
В слові він, купав Богдана
В свинячім багні.

В Переяславі, Тарас наш
Богдана хвалив
Щоби, на світ не родився
В лоні щоб він, задушився.

Продавсь Богдан, московитам
Підлість то, а чи сп’янів?
Зрадив, та йому байдуже
П’яного купав, в калюжі.

А наш Гарант, осатанів
За Мальдіви, прогорів!
Склади рвалися, лиш вчора
Але Петя має, прокурора!

Йде війна, каліки й вдови
Реформує, краде знову
Коли, таке було?
Зрадників, кубло!

Але ж хоче, красти й далі
Референдуми, медалі
Творить, на свій лад
Свята в них, парад!

Смерті воїв, ріки крові
Сиротілі дітки, голі
Ліків їм, нема
Героям в нас, тюрма!

На англійській він балака
Бітами всіх б’є, Аваков
В Україні, знов
Б’ють невинних, в кров!

Керувати злом, не гоже
Крадуть й брешуть, нині тоже
Круг Гаранта, хижа свора
Нищать неньку, нині й вчора.

Палять бази, спирт заводи
Для країни, скільки шкоди?
Із бюджету, трильйони
Все грабують, їх закони!

Злодії, як міль в кожусі
А, депутати, в Раді
Мруть дітки, хворі матусі
Вороги цьому, раді.

Світу видно, наше диво
Інкогніто, на Мальдіви
Нема кого карати
Будем, вимирати!





Хто зло всесвітнє розпізнає?
Кому, присниться це ві сні?
Земля, від Місяця втікає
Чи Місяць, втіка від Землі?

Та грізна зброя, не змовкає
Скрізь чути тугу, плачуть всі
В верхах паради, фестивалі
Безпутство влади, блуд, пісні.

Твориться лихо, всій природі
Брудні пємо, ізгірклі води.
Владу обрати, ми не вмієм
Паски затягуєм, й біднієм.

Трильйони вкрадені, скандал
Всих, осліпляє капітал!
Та людських сліз, ніхто не баче
Весь люд Землі, планета плаче!

Гарант, в Мальдіви, в нього бал
За "інкогніто", вже відбрехався
Й "Рошен" продати, обіцяв
У очі дивлячись, де ж сором?

А ти, весь світ хотів пізнати?
Та дивишся ти, не туди.
У нас, війна, гримлять гармати
Нема вже чим, їх заряджати!

Зрада в верхах, плаче мати
Щодня, убитії солдати...
Медалі, є кому чіпляти
Й в офшор, Україну продавать!

А що за Землю, за планету?
Того, не бачать, всі сліпі!
Не з того боку, Сонце сходить
Змінився клімат, все це шкодить.

Планета, здвинулась з вісі
То ж Місяць, Землю залишає
Земля, від Місяця втікає
Помітьте правду, згинем всі!





Подумать лиш, що є чорнило?
Ріденька фарба, для пера
Буває чорная, руда
А більшість синя, голуба.

На білім, аркуші паперу
Пізнать приємніше слова
Який колір, зір більш сприймає
Змістовність думи, не дива.

Змістовність дум, серця чіпляє
Чутливу, жалості струну
І слово з дум, пісні співає
В мелодію, до сліз в жалю!

Що зір, і серце відчувають
В чорнилах фарб, із дум слова
І, дума також колір має
Бувають й чорні, не дива.

В серцях людей, струну чіпляє
В житті, що серце більш сприймає
І жайворонка, й солов'я
Як ворон чорний, сумно кряче.

Кажан, шуліка як свистить
Хто, в яких фарбах, звикся жити
В світах живуть, різнії люди
Бандити, злодії й паскуди.

Хто як, в житті, привчився жить
Щоб легше, хижаків пізнати
В кольорах слова, маєм писати
Що серце чує, бачить зір.

Думаю я, взявши папір
Яким чорнилом, писати твір?
Яку, із фарб, шанують люди
Добрі та чуйні, не паскуди?





Мати, мати, строчуть автомати
Зброя не змовкає, гуркотить
Щодень гинуть, діточки солдати
Пенсію не дали, як віку дожить?

Туга, сльози, мама захворіла
Серця, біль не стримують
Як же, віку дожить?
Хвора і голодна, матінка лежить.

Сестри, брати, як матусю захищати?
Гарант на Мальдіви, він авторитет!
Живуть Розенблати, браслети з них зняті
Гуртуймось братове, створюйте пікет!

Барига жирує, наш плач він чує
Чіпляє медалі, загиблим бійцям
По всім світу фірми, шоколад торгує
Продає Україну, людському горю рад!

Ліси, склади палять, зброю щоб не дать
Нищать всі заводи, ховають сліди
Хто тут винуватий? Невинні, сидять!
Пенсію забрали, тільки й жди біди!

Не спішіть вмирати, зрадників карайте
Смердить керівництво, гниє з голови
Злодії жирують, зраджують, радіють
Кору з них знімайте, зверху до трави!

Матусенько мила, бери мерщій вила
Сини твої гинуть, спіши рятувать
Серце соколине, пісня жалю лине
Зраду неминуче, маємо скарать!

[ur4um]

Обіцянки, не цяцянки
Радість, для діток
Другий термін гарант хоче
Вкрасти, ще чуток!
Обіцяв, як обирали
Він, Рошен продать
Вірили брехні, чекали
Будем знов, чекать?
Він, царює в Укаїні
Вся влада, в руці
А не згодні, в кров побиті
По тюрмах, усі!
По англійські розмовляє
Переходить, на іврит
Шоколадом, торгує далі
Вміє він, народ дурить!
Фестивалі, та паради
Крамниці, фірми "Рошен"
А війну, все не кінчає
На словах то, все!
Керувати, мріє й далі
З війни, багатіть
Вбитим, вішає медалі
Бідняки, по світу йдіть!
І начхав, що гинуть діти
В старих, пенсію забрав
Обіцяв, золоті гори
А сам крав, і нам брехав!
Таке, хоче творить й далі
Вбитим на війні, медалі
Нам, вода та хліб до столу
Якщо, хочем вільно жити
Гнати треба їх з престолу!





Серпневі, літа жаркі дні
Вітри сердиті, грози
Чого ми бідні, бо дурні?
Життя все в горі, й сльози.

Нам, жаль зобідити кого
Жалієм всих, та довіряєм
Гірку відплату, за це все
У спадок, усі маєм!

А навкруги, лиш вороги
Брехливії злодії
Чого ми бідні? Бо дурні!
Від кого, ждать надії?

Як обирався, обіцяв
Всих обдурив, заївся
Від злодія, не ждіть добра
На ліпше, й не надійся!

Серпневі, літа жаркі дні
Вітри сердиті, спека
А, на даху, мостить гніздо
Та клекотить, лелека.

Панує світом зло, брехня
На краще, не звертає
Брехня і жадність, то біда
Лиш Віра, нас спасає!





Знову нечувана зневага
Знущання над людьми
Показати, свято світу
Хто ж, насправді ми?

Знов, нелічені витрати
Фестивалі їм, паради
А, запитали у каліки?
В бідних вдів, та мам?

Кошти тратяться на вітер
На сміх ворогам!
А, "гешехти пана Петі"?
Все тримається в секреті!

Маєм, про безпеку дбати
Щоб нам ворога здолати
Коли, хочемо спокою
Не потрібен нам "піар".

Півголодні, голі й босі
В марші, йдуть бійці...
У серцях, зневагу мати
Усим, слабкість показати?

В світі бачать, наші вади
Нищаться військові склади
Від Гаранта, від Героя
Вибухає, в складах зброя.

Скільки фірм, по світу має
Про свою країну, "дбає"?
А бійці, вони герої…
Захищаються без зброї.

У Гаранта, знову парад
Зрадник знову, святу рад
Хай від горя, стогнуть люди
В наймах в світі, від Іуди!

Слово правди, бережи
Правду, світу покажи.
А хто ти? У світі бачуть!
Бідні люди гинуть, плачуть.





Розповів нам все пророк
В серцях слово, не замовк.
Маєш "Швачку" прочитати
Всю історію, згадати.
Як палили їх костьоли
Фазенди, горіли
Різали жидів, поляків
Козаки, все вміли.
Нині Вальцман, сіоніст
Нагло, в президенти вліз
Сумно глянути сюди
В керівництві, лиш жиди.
Етінзон Володя, є наш мер
Кличком зветься, як боксер
Столиці, Києва володар.
Подивіться, хоч куди
Влада вся, одні жиди!
Яценюк, будував стіну
Клявся нам, чекає кулю
Затягнув, на всих петлю
Гроші вкрав, а людям дулю!
Вбиті, кров, іде війна
А для них, то мати рідна
Поки там людей стріляють
Вони, вкрадене ховають.
У відпустці, влада
Всі на морях, й чада.
Від них ждем, лише огид
В Україні, Геноцид!
Незалежнім святу, раді
В вишиванках, на параді
Всі радіють, край в руїні
Слава, "вільній" Україні!
Героїв, за грати
Маєм, правду знати!!!





Життя, життя, як дороге
Проста, сільськая хата
Шматина, грядочка землі
Яку, звик обробляти.

В похилі роки, жаль гризе
Що, сили залишають
Очима, хочеш працювать
А руки, відмовляють.

Ці муки, в думі одолів
Серцю, знайшов турботу
Пригадую, прості слова
Доводить це, до поту.

А пригадавши, жаль гризе
Писать, сльоза мішає
У цьому, тут підводить зір
Що, дума пригадає.

Шукаєш в думі, радих слів
Життя все, злидні й горе
Яку ще силу, в серці мать?
А серце, біль ту, боре!

За видумку, за працю рук
Серед людей, мав славу
А заробив на старість, що?
Як прикро, за "державу"!

Пробачте, друзі за гріхи
Й Господь, гріхи прощачає
В житті, я щастя мало мав
Нащадкам, залишаю!

[ur4um]

Двадцять пятий рік при владі
Не наїлись, з надрів гади
Жадність тягне керувати?
Нема,зброї продавати?

Ви зірвали, зброї склади
Від корита геть всих гадів!!!
Де понтони, де "Кольчуги"?
Ми вам вірили, злодюгам!

Совість ваша, всім відома
Мають довідки, з дурдома
Нерозумних обирати?
Досить, неньку обкрадати!

Всі відїлись, пики ситі
Геть злодіїв, від корита
Керівні всі штати, в зраді
Землю нашу, продать раді!

Ждать добро від вас, замало
Нищите країну, вдало...
Скільки в краю від вас шкоди
В офшорах, фабрики й заводи!

Від вас в небі, з ядом хмари
В землю, льють дощі отруту
Злодій, злодію віщує
Плачу сиріт, він не чує!

Воям, нічим воювати
Заряджати чим, гармати?
Вам - паради, фестивалі
Вибрать вас, щоб крали далі?

Язиком, Гарант все чеше
На англійськім, також бреше
Розмовляє, Й на івриті
Байдуже, як всих дурити.

Геноцид, знову створили
Як раніш, людей морили
Як у Штатах, медицина
Мруть, матуся, і дитина...

День і ніч, а вої гинуть
Неньку у біді, не кинуть.
На могилах, мамки плачуть
Но Гарант, того не бачить?

Горя, смертей, Він не чує
другий термін, вже готує.
Підкажи нам, Святий Боже
Від нечистих, що поможе?





Із морів, вертаються вампіри
В кулуарах, знову балаган
До злодіїв, вже нема довіри
Ще мовчить, народу океан.

А щодень, льється кров безвинних
Смертями, наповнилась земля
Нищать, убивають Українців
Сіоністи стоять, у керма!

Геноциду допомага й медицина
Там, міністр з косою заправля
Сонце з неба, надто припікає
З вісі уже, здвинулась Земля.

На планеті, життя не збережете
Грізна зброя, надто розмовля
Місяць, віддалився від планети
Кров, вампір пє, жид його імя!

Кулю просив в лоба, йому віддайте
Затягнув народу, смертнії паски
Геноцидом в Україні, жид керує
Люди мруть, від голоду й тоски.

Путін, злом керує в світі
З Думи зло, початок від Кремля
Світом всим, правлять сіоністи
Від жидів, загине вся Земля!





Вітрам, природа подарила
Невидимі, задужі крила
Із силой дують вітри, свистом
І покривають, землю листом

Шарпає, гне деревам віти
А землю, прикрашають квіти
У барвах айстри, різноцвіту
Це рай землі, усьому світу

Під тином, чорнобривці в ряд
Стрічає осінь, й виноград
Достиг, повітря аж пахтить
На землю стигленький летить

Невидимі, вітрові крила
В садах, дерева обтрусила
Із свистом дме, несамовито
Всі груші, яблука побито

Діждались осінньої пори
Хто встиг, зібрав земні дари
Лінивий, лиш руки розводе
Вітри їм, досить роблять шкоди

І, полуниць рядів кущі
Дрібненькі зрошують дощі
А не лінись, у ліс піди
Збереш у кошики, гриби

Дарує всім, земля плоди
Трудись, не матимеш біди
Працюй як віл, до склону літ
Віршує всім, старенький дід.





Осінні, прохолодні ночі
Відкрили в небі, зорі очі
І місяць дивиться, без боку
Із за хмаринки, своїм оком.

Шанують всі, землі природу
Чатують тих, хто творить шкоду
Злодіїв, світлом покарає
Освітить, злодія й піймають.

У вірші, словом поучи
Крадуть і днем, жиди й врачі
Злодіїв родить, Рада влади
Кругом хабар, йому всі раді!

На цих, не світить із небес
Брехня та зло, не жди чудес.
В нас Вайсман Петя, всим керує
Всім бреше, краде, світ не чує.

В них з Ялти змова, не жартує
А доказ всім, фотопортрет
Три кати в змові, авторитет!
Пінчук та Путін, злодій Петя!

Пожим їх рук, лиця в секреті
Доклад в Європі, Пінчуку...
Трьома з них, скоїна війна
Україну знищить щоб, до дна!





Вони, й Росію полонили
Цькують народи, на народ
В керма, нечистий всім торгує
Порхатий жид, знать ідіот!

По всьому світу, розповзлася
Мов гадина, брехня та зло
Кров українців, в землю льється
Могильний стогін, голод, дно.

Як Україна стогне, плаче
У керма країни, сіоніст
Плач козаків, в тюрмах герої
Хто за народ, сидить в тюрмі?

Побиті в кров, шукають правду
Маси хочуть, нову владу
Їм, фестивалі, та парад
Народ збіднілий, хлібу рад?





З за обрію, сонце сходить
В червоній заграві
Народився день осені
Прохолоду, чути.

Попід гаєм, ріка Стугна
В туман сивий, вкрилась
В гаю липа, під горою
Стара, зажурилась.

Теплим літом, своїм цвітом
Бджілок, годувала
Дарувала цвіт духмяний
Людей, лікувала.

Нині, листя опадає
Вітром, обтрусило
В різнобарвнії листочки
Землю матір, вкрило.

Піднялося сонце в небо
Тихий вітрець, дише
Розігнав з ріки тумани
Віти верб, колише.

В парі, лебідь із лебідкою
В водиці, хлюпочуть
Раді дню, що народився
Прогнав, темінь ночі.

[ur4um]

Покрило рясно, листом з липи
Подвір'я, стежки дідуся
Земля, прикрасилась барвисто
Похована, в тумани вся.

В рожевій, сонячній заграві
Пофарбувався сонця схід
Підмерзлі, сріблясті росинки
Травицю хилять, до землі.

У вирій, відлетіли птахи
Поснули мухи і комахи
В юрбу зібрались горобці
Шукають здобичі, цвіркочуть.

Посмакувати, всяк з них хоче
Створивши гамір, з за зерня
Порушивши, ранкову тишу
Не тільки вранці, й серед дня.

Днем, баби літо, сонце сяє
Покрови свято, всих вітає
Не снігом, листячком покрита
Зігрілась, спить свята земля!





Осіннє свято, дні пророчі
Від втоми, спати хочуть очі
Усим відомо, звідусіль
Бажає серденько, в постіль.

Що, серденько твоє бажає
Пухкенька ковдра, зігріває
На яву, ти у природи, як в раю
Ніч темна, всих живих ласкає.

Присядеш, зігнешся корчем
Дарує ніч, своє плече
Прикриє, темряви крило
Ві сні згадаєш, що пройшло.

У снах, життя побач вперед
У кодах снів, сам розберись
Міркуй, розстав все, до пуття
Вперед вказав Господь, життя.

Ніч темна, всих живих вкрива
Діждавсь і свята, Покрова
Розгадуй, що підказують сни
Живи, надійся, жди весни.





Серпом світить місяць
Догори, рогами
Жити тяжко Україні
Поміж ворогами.

Небо зранку, фарбоване
В червону заграву
Українська кров пролита
За вільну, державу!

Вже й зозуля, не кує
За річечкою, в гаю
Соловя не чути співу
Все, засумувало.

На цвинтарі, мати плаче
За вбитого, сина
Похована, вже навіки
Рідненька, кровина.

Україно, свята земле
За що, терпиш муки?
В спадок, горенько лишаєш
Правнукам, й онукам!

Від сліз, сіль в землі лишилась
Сльоза, в небі сяє
Випарилась, в верх злетіла
Землю дощем, напуває!

В спадок, дурням залишилась
З ядом, грізна зброя
Вся планета, терпить муки
Життя гине, з горя!





В країні сльози, смерть і горе
А світ торгує, скрізь «Рошен»
Святині, у столиці Лаври
В святим записують за все.

Гарант, країною не керує
В боргах, украли весь бюджет
Війна, сини і доньки гинуть
Сторінка правди, лиш сюжет.

Де заповіти? Ви святії?
Злодіїв простили, за все?
Як православним, мати надію?
Продали віру, землю, все!

Забрали храм святинь, з Росії
Обачніш будьте, не грішіть!
Іуда, злодій, наш месія
Продасть Україну, із усим.

Скрізь фірми їх, Рошен торгує
Росія, то наші вороги?
Там Путін, світу кров смакує
В нас, олігархів всіх, борги!

Всі, Україні творять шкоду
Верніть, покрадене народу!
Та надра крадені, віддай
Бо згине скоро, рідний край!

Листя палити? То є шкода!
А бензо бази, склади зброї?
Горить все, сморід до небес
Гарант глухий, без зброї вої!

Яких, потрібно вам чудес?
Всі бачать зраду, морок щез!
Гарант, не хоче здавати владу
Мало офшорів, ще накраде!

Лайном, забрудните святиню
Не вписуйте його святим
Тюрми, їм зрадникам, замало
Народ кляне, живе хай з цим!

У думках, дід собі міркує
Від горя, серденько щемить
Війну він, горе й сльози бачив
Уже набридло, в горі жить!





Рух закрили, не паради?
Зустріч Меркель, усі раді!
Ждуть, де наш гарант
Вайсман Петя, франт!
Парубій, та Гройсман третій.
У секреті, в них все нині
Що хворіють, в фермах свині
Випас, луки та діброви
Хворі вівці, та корови.
Лихо, тяжкая година
Схоронила мати сина
У секреті, плаче тихо
В Україні, правлять лихом!
Простим оком на все глядя
Править, з за кордону дядя!
Ні до чого, тут гаранти
З Америки, лаборанти
Вчені, біологи від науки
Завезли в Україну, муки.
Витяжки в них, у дитсадочок
Бережіть, синів та дочок.
Викуповуйте, вакцини
Все для вас, і для дитини
Так велить, міністр Уляна
А не купиш, жди догану.
Фестивалі в них, паради
Керівництву, нагороди
Зустріти Меркель, усі раді!
Хліб у плісняві? Не диво!
З хімією тепер, і пиво
Вип’єш кварту, і ще хочеш
Дурь, голову не мороче.
Плісень, лихо до утроби
З них, інсульти вам і раки
Діабет, й хвороби всякі.
Дріжджі смерті, для людини
Препарати, для скотини
Віруси, вітерець роздує
Зір не бачить, слух не чує
“Золотий тілець”, керує!
У корита, всі обжори
Вся їх свита, прокурори
Обдурене людство, плаче
Гарант із жиру, бід не баче!





Опавше листячко з берези
Відносить хвилями вода
У віршах, всі слова тверезі
Журба та сльози, вся біда!

Читавши, з думи діда слово
В журбі, згадає дідуся
Вся, до громади тут розмова
Любов в словах, Україна вся.

Приховану, від хижих зраду
В словах віршує, розмовля
Онук, і правнук, хай все чує
Впізнавши, зрадників, карать!






Щоб зло, брехню нам зупинити
З небес, ще світиться зоря
В безмеж просторах, правді жити
Тобі, продовжено життя!

У світі, й поміж людей шана
Ще, маєш жити, на землі
Зарити, злодіїв поганих
Співати, голосно пісні!

В молитвах шли, слова подяки
Твоїм хранителям, Богам.
У цих словах, велика сила
На всесвіт світять, бачиш сам.






Іще сниться, лан широкий
Зеленого жита
Хожу поряд, над нивами
Ще, маю я жити?

Широкий лан, простелено
Із гори, в долину
Слово з думи, в небо лине
Живу, не загинув!

[ur4um]

Проти, мирного народу
П’ятий рік, війна зі сходу
Півголоднії, роздіті
На морозі, селян діти.

Щодня, гинуть, помирають
Рідну землю захищають!
А, злодіїв захищати?
Петя Вайцман, роздув штати!

Щоб, не йшли протестувати
В рази, більша охорона
Захист, злодіїв в законах
На правду, нині заборона!

Щодень сльози, плаче мати
Жаль, забитого солдата
А чи, дочечку, чи сина
То рідненька їх кровина!

Війна, лихо, дзвони дзвонять
То, синів селян хоронять
А бариг, хапуг, злодіїв
Цих, записують в святії!

Щоб, і далі жили хами
В дар віддають, святі храми
Вайцман творить, таке нині
Віддає, людські святині.

Розумійте це, важливо
Для злодіїв, все можливо
Яценюки й Розенблати
Ці, в законі, не карати.

Олігархи всі, пірати
Будуть й далі грабувати?
Для них війна, рідна мати
Ми їх, маєм захищати?

У шоломах, ситі, одіті
Б’ють нас, бітами бандити
Більш ніж армія, їх штати
Щоб за правду, злом карати?

Україно, ненько мати
Мають люди правду знати
За що, гинуть сини, солдати?
Щоби знову, їх обирати?

Слухай кате, в оба вуха
Не жалій грошей, кожуха
Одінь воїна, дай зброю
Зробив війну, подбай за воя!





Горбастий берег і береза
На річці Стугна, в Борові
Струмок біжить, і ходять пити
Діди, бабусі й матері.

Для всіх, природа мати дбає
Дарує всім, куточок Раю
Дзюрчить струмочок, розмовляє
Лишає всім, теплі відчуття.

Втікають роки, як водиця
Життя, життя, твоя ріка!
У думах сумних пригадаєш
Усе, прожитеє буття!

Обнімеш, білую березу
Відчуєш, дерева тепло
Тихенько з нею розмовляєш
Лице, сльозою обпекло!





Навіщо, ми тебе обрали,
Невже, ти це не зрозумів?
Годуєш, маси поліцаїв
А де ж, турбота за батьків?

Життя, віддали за країну
Синів і дочок, для війни
Від ваших пенсій, голі й босі
Гарант, він гірше сатани!

Всі в кулуарах, у ВерхЗраді
В гешехтах, ділите бюджет!
Собі, мільярди по офшорах
А хто, Україну збереже?

Віджерлись, свині із корита
Керманич, ожирівший кнур
В святиню сунеш, рило сите
Народу, зашморг затягнув!

Зима, морози, вітер злючий
Бійців, не одягнув в кожух?
Зло вернеш все, що людям сіяв
Від жиру кате, ти опух!

.



Війна нечистих, все з Росії
Два сіоніста, дві месії
Президент їх, Путін
Та Вайсман, наш гарант!
У змові, людям зло творять
Україну знову, голодом морять
Кров п’ють, для трансплантацій
З старих, з дітей, геноцид нації!
П'ятнадцять тисяч, за два роки
Від медицини, від вакцини
Гарант все творить, жирний тхір
Ліки, вакцини, то є зброя, вір!
Секрет відкривсь, уся картина
Гроші дає, біомедицина!
Життям торгує тут, Уляна
Хто проти, то для них , догана!
Всі зрадники, у Раді, у керма
Ними, розпочата ця війна!
Земля, земля, країно раю
Хто ката, злодія пізнає?
Брехня та зрада, звідусіль
Брудну п’єм воду, хліб та сіль!

.



Вставали зранку, на зорі
Молилися, за силу Божу
З ціпком, поволі крок ступаю
Без нього, я уже не можу!

Шкандибаю, сунусь по землі
Поволі, в ранішню годину
До криниці, з відерцем я топчу
В спориш зарослу вже стежину.

Дивлячись на усе це, сусід
Живий іще, старенький дід?
Живе, працює, не вмирає
Землицю дбає, грядочку копає.

У старості, як тяжко жить
Трусить тебе, усе болить
Ляжеш тихенько відпочити
Так, всім стареньким жити!

.



Небо вкрили чорні хмари
В маю, весною, це бува
Вітер шарпає, лома дерева
Звук грому, тишу розрива.

В просторі неба блискавиця
У мить сліпить людський зір
Стемніло, чути прохолоду
Страшенна буря, диха в двір.

Миттєво стихли, співи птахів
Всі поховались, хто куди
Біснує, диха злом природа
Із неба, ливень льє води.

Відносить вітер, звуки грому
Шаленої сили, шквал дощу
Бреду стежиною, до хати
Промок до нитки, весь трушусь.

Весною рідко, але бувають
Страшнючі грози, у маю
Все, на шляху своїм руйнують
Змочило все, й старість мою.

.

[ur4um]

Новий рік, Різдво Хрестове
Щедрий вечір, дітвора
А на ринках, ціни знову
Піднялися, на ура!

Не утримати в секреті
Міліарди із бюджету
Для сім’ї, Гаранта Петі
Гройсман, щедро подарив.

А на пенсію, як щедро?
Десять гривенів старому
Щоб скоріш вмирав, не жив
У могилку положив.

Керівних катів моралі
Поскоріше щоб вмирали
Не придбати воду, сіль?
Нищать націю, катюги!

Зло, неправда звідусіль
Пятий рік, людей грабує
Ще на термін, шлях готує
В церкву бруд несе, лайно.

На весь світ, смердить воно
Очі, випирає з лоба
Церкву ще обкрасти жадоба
Вас впізнали, всі ви жлоби!

Не сховаєте лайно
Упізнали вас, давно
В Новий рік, ви бруд несете
Злі, брудні, авторитети!





З війни, тисячі інвалідів
Сиріток, та вдів
Шлють подяку, керівникам
З найбрудніших слів

Всі кати, повинні знати
Прокляли вас, ці солдати
Горе дітворі, сльози матерів
Всиротілі правнуки!

Для старих, це муки !
В тридцять третім, голод мали
Нині, геноцид діждали ?
Знову від жидів, керівних катів!

Із війни, крові напився?
Ожирів, збагатився
Досить горя, досить кате
Ще на термін? Хвате!

Всі пізнали, ката нині
Всунув рило, до святині?
Не заховати лайно
Всім, смердить Воно!





Сніг з дощем, вітри, негода
Божа кара, для народа
Що в країні творять нині
Ворог ззовні, в середині.
Зброя рветься і в святині
Всі нечисті, жиди, хами
Лізуть до Святинь у храми
Підривають там пітарди
Приховать щоб, міліарди.
Злодій, зло хова, похоже
В заповіти, в слово Боже
Україна, у облозі
Божа кара, всим негожим!
Януковича, спіткало
На дорозі покарало
Зло, мов шило, не сховати.
В святинь храмів
Всіх за грати!
Не сховають, їх секретів
І гаранти наші, Петі!
Калік, сиріт обікрали
Нерухомості, придбали,
А дружина, орендує.
Вашу хитрість, Господь чує!
Ще, на термін царювати?
Ні, не вийде, слухай кате
Януковича месії
Міліарди здав, в Росію?
В Путіна сховавсь із чадом
Має, з ворогами раду
Україні, створив зраду!
Віруси хвороб, мутанти
З Америки, лаборанти.
Творить чудо медицина
Робить бізнес, їх вакцина
Нищать нації, народи
В міліардах, їх доходи!
Міністр смертей, пані Уляна
Не купують? Всим догана!
Зло, неправда, мов те шило
Викриває, свинне рило.
Новий термін, готуєш кате?
Зло посіяв, йди за грати!





З Чорного моря, до Азова
Йдуть, морські шляхи
Їх, загарбали росіяни
Путіна, хорти.

Бойовими кораблями
Здійснивши, таран
Літаками розстріляли
Кров матросів, тече з ран.

Обстріляли, захопили
Наші, мирні катери
Полонили, всіх матросів
Під арешт, взяли!

Кораблям країн, в Азові
Не пройти в порти
Стережуть шлях росіяни
Путінські, хорти!

Агресивно порушили
Морські всі права
Полонені, у застінках
Для світу, дива?

Від Росії, заборона
З Керчі, на Азов
Хто порушить, заборону
Розстріляють знов!





Після зливи, в синім небі
Веселочка, кольорами грає
Тихесенько, вітрець дише
Чуть гілля колише.
Омилася земля мати
Спочиває в тиші
Виблискують, на листочках
Срібнії, краплинки
На гілочках, налякані
Порхають пташинки.
Спочиває гай зелений
Цей, шматочок Раю.
Небо чисте, дихати легко
І я, дідусь, життям битий
Старий, відпочиваю.
Над рікою, тут під гаєм
Сяду відпочити
Все прожите, пригадати
Слізьми, тугу змити.
Серце живе, ще стукоче
А дума, мороче
Літа дума, по всесвіту
Шукає спокою
Тяжко, тяжко Україні
Боротись з бідою.
Сумні думи, мари
Діду, душу оповили
Немов, чорні хмари.
Нащо в світ цей родитися
Щоб так, горювати?
Скажи мені, Україно
Раба світу, мати?
Новий рік, Різдво Христове
Все в смуті, поснуло
Сміху, радощів не чути
Мов тінь, промайнуло.
Обікрали Україну
Злодій, в святії рветься!
Весь світ, з нас сміється
Всюди, зло негоже
За що караєш, Боже?

[ur4um]

Згадаєш, все життя
Мелодію почувши.
Відчуєш в серці біль
Збентежиться душа
За прожите минувше
Зупинить жаль, сльоза!
Лицем тепло відчувши
Полинеш думою вдаль
Яка, тяжка печаль
Не кожен це пізнає.
Просте, кумедне
Серце звеселяє.
В душі квітує май
Більш хочемо потіх
Життя, цінує сміх
Не егоїзм, не жадність.
Душевну, щедрість
Простоту і радість!





Не прошено, сльоза
З очей збіжить
Огорне серце жаль
Прогониш цим печаль.
Невтомна дума
Облетить по світу
Знайде, зернятко
Щастя для душі.
Себе, ти не жалій
Цим інших научаєш
Життя, мов тінь біжить
Земля, все приховає!
Лишиш, за все
Лиш згадку, на землі
І горе, і добро
Залишиш, у цім тлі!





З півдня вранці сонце сходить
Пробудився новий день
Морозець, щипа за вуха
В січні, все те буде.
Сніг з дощами, хуртовина
Ожеледь, та мокра крига
Обморожені дерева
Рвуться на стовпах дроти.
На стежинах та дорогах
Ковзанки льодові
Не пройти вже до криниці
Одівай підкови.
Перед різдвяними святами
Не виходь, із хати
Дітки юрбою виходять
Щоб, по щедрувати.
Шосте січня, свят вечеря
Перед Різдвом Хреста
На столах, дванадцять страв
Це, кінець поста.
Вранці знову, гріє сонце
Тануть, тонкі льоди
Чути скрізь, Христос родився
Співи коляди!
Від хатини до хатини
Гомін дітвори
Прокидаються з зорею
В санях, мчать з гори!





Новий рік, святки, байдуже
Молюсь Богу, що одужав
Підчинив, запрігся в шлеї
Щоб пройтись, як по алеї.
З морозцем, відчуть повітря
Захистившися, від вітру
Працювать, не сила, ліньки
Шкандибаю все ж, з ковінькой.
Кругом хати, до криниці
На світ Божий, подивиться.
А помреш, зариють в яму
Чорна темінь, не проглянеш!
Може хто, за вірш помяне
Прочитає, не сміється?
Смуток в серце забереться
Похрестившись, до ікони
На правителів, в прокльонах!
Всим, хомут оділи, шлеї
Жиди, націю вбивають
Та своїми, заселяють
Медицина, бізнес торгує
Хто, Україною керує?
Ще, на термін, мріє влізти
Наглі, хижі сіоністи!





Закрило, синь небес у хмари
Нечистих бруд, затьмарив небеса
Склади військові нищать, нафтобази
Горять будови, села та міста.
Де ж, рай земний? Війна скрізь, пекло.
Де вишень сад, де явір край дороги?
Де гай зелений, над рікой комиш?
Усе, нечистий взяв, на свої роги
А в святинь храмів, “закупив” святих!
Царює демон, гинуть дітки, вої
По світу фірми, торги нової зброї
В землі, в медалях, славнії герої!
Забруднив память предків, тих героїв
Проліз нечистий, навіть між святих!
Свиняче рило, світ весь перерило.
Скрізь непокора, страйкує народ
В країні геноцид, нащадок голодомора
А мундир воя, не закриває й стид?
Як не крути, а видно свинячі рила
Нечистих роги, а до Ради рветься жид!





У думах всі ждуть, благають надію
З молитвами, в сині Небес
Від Господа захисту, доньки та сину
У Неба благають чудес.

Нечисті країну, зовсім обікрали
Ховають в офшори, за кордон
Корупція з’їла закони, країну
З екранів, сміється Гордон.

У ніч новорічну, чекали Гаранта
Діждались, слова від шута
Гарант наплював, на народ та країну
Що ще, мали ждати, від жида!

Бюджет, між собою розділили
Гаранту, в офшори, в сім’ю
Людей же, у злиднях лишили
Від голоду з хвороби, люди мруть.

Біологи, нову зброю готують
Тут язви, мікроби, грип, кір
Згасає надія, з’їдає пневмонія
Уляниній вакцині, не вір!

Не вір ні Гаранту, ні лаборанту
В них зброя сучасна, й закон
Їх ціль, позбутись народу
Та відкрити євреям, кордон.

Гарант, сучий сину, проліз і в щілину
Барига, в святині вже, срам!
Свиняче рило, багно скрізь порило
За термін, здасть віру і храм!





Буває часом, сумно від жури
Спинишся з думою, що за диво
Степи під небом продані, й ліси
Усе це нишком, швидко і зрадливо.

Усе, як є – дороги і річки
Десятки областей, з ланами і хатами
Гарант Нечистий, все Ізраїлю віддає
Пів України, продано жидами.

Воно твоє, і зветься Україна
Уся краса Господня і нетлінна
Хоч зупинись, та в Бога запитай
Чи мав жид право, наш продати Рай?

Він вже святий, у храми сує рило
Уже й святих, нечисті підкупили
Знедолив люд, для них життя є Рай
Ти, між святих, злодія упізнай!