Вірші діда Василя

Собственное творчество

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 30 апр 2018, 04:53

"Кінчаються квітневі вихідні
Покрило землю цвітом"


Щоб, не забули.

Кінчаються квітневі вихідні
Покрило землю цвітом
Біленько, біло у садах
Немов, покрилось снігом.

Чорніють персики в саду
Не стерпіли морозів
А господиню, жаль гризе
В очах, срібляться сльози.

А сливи в зелені, в красі
Черешня, теж квітує
Лиш абрикоса у журбі
Мороз зими відчула.

Ступає травень на поріг
Чи ж принесе вологу?
Ждіть люди в травні ще біди
Приносить він й морози.

Посуха, сонечко з небес
Сушить грядки вітрами
Природа, бавиться з людьми
Привикли, жить панами?

В природи, є її права
Господь, те твердо знає!
Він, світом править
І негоду, на землю посилає.

Щоб знали, є всьому ціна
У світі, так ведеться
І не забули щоб його
Потрібно всім молиться!

29 квітня 2018 року.

Весна.

І знову, знов прийшла весна
По закутках, сніжок біліє
А на чолі вже, сивина
За все, прожитеє карає.

Весна, у пахощах вітрів
Вже, не зігріє теплом душу
Не звеселить вже, спів птахів
Та жити, в злому світі мушу.

Добро стелити по землі
Хто заблудивсь, того повчити
Ласкавим словом і теплом
Людськую душу, обігріти.

Та різне, у людей життя
Кому яке, воно далося
В одного, радість без кінця
В другого, слізьми залилося.

І знову, знов прийшла весна
В своїх обіймах, всіх ласкає
А, на чолі вже, сивина
За все прожитеє, карає.

13 березня 2018 року.

Учитесь правді!

Весна в снігу, скрипять морози
Темінь ночі, світлі дні
В сльозах Україна, плачуть очі
В свинячім топиться, в багні.
Щодня на сході, гуркіт зброї
Каліки, вбитії бійці
А пан Гарант, літа в Мальдіви
Богдана булава, в руці.
Великий Муж, пан Луценко
В жидівській хаті, похмеливсь
Смердить злий дух, у їх палатах
Упивсь, до жінки учепивсь.
Створив у мить, ворога з героя
Вона, вам показала зброю!
Щоб знали ви, кого карати
В круг себе, зраду ліквідуйте
Умійте, зраду розпізнати?
Впились, проспіться, подивіться
У керма, невидимий, злий хист
А, в беззаконні, зупиніться
Всі бачать, хто є - аферист!
Кого ви, маєте карати?
Вона зуміла, вас повчати
В свинячім топитесь, в багні?
Героїв – вмійте шанувати
Жінка, дружина, вона мати
Вона вас вчить, де шукати
А ви? Всі тонете в багні?
Смердить же, дуже в вашій хаті
Круг вас, злодії, всі пузаті!
Умійте, правду показати
Де Яценюк, де Розенблати?
Для вас і чорт, є рідний брат
Злодіїв, маєте карать!

22 березня 2018 року.

Всю зраду геть!

Народ, на службу вас обрав
Служіть же правдою людям
Не олігархам, тим катам
Злодіям, від Іуди.

Щоб, референдум відібрати
Верховний суд є, люди?
А вас купляють, продають
Ви злодії, ви Іуди!

Як обирали, ти всім клявсь
Богдана булавою,
А референдум відібрати?
Громада, йде війною!

Паршивців, зраду гнати геть
Вже збагативсь, барига?
На людській крові, на смертях
То, Біблія є, книга.

Ти клявсь, служить громаді?
То вся історія, від вас
Людям служите, не «дяді»?
Всю зраду, геть від влади!

27 квітня 2018 року.

Даруй Боже!

Даруй мені, святий Боже
Зубок часнику.
Окраєць хліба, води кварту
Дрібок солі та олію, їжу козаку.
Молю в тебе, щодня мати
Воду, хліб та сіль,
А іще, часник олію, і теплу постіль.
Щоб, від праці відпочити
Щоб міг, ворога я бити
Врізати гопака, життя козака!
Не приваблюй оковитой
Буду, ворогами битий,
Зрада та обман, то є зла капкан!
Молю тебе, святий Боже
Мати божа хай поможе,
Щоб даремно не вмирати
Ворогів, всіх подолати!
Хліб да сіль, часник олія
Джерельна вода - це мрія,
Життя козака, дужая рука.
На колінах просить мати
Синів, дочок захищати,
У керма, кляті посіли
Продають усе, без діла.
Лізуть у борги, зрадники і вороги.
Люди гинуть мруть, іще лиха ждуть.
Сотні років, і понині
Видно зраду, у правлінні
Зрадники, вони - Іудині сини!
Мудрим будь, сину козаче
Україна, в горі плаче,
Дарма - ні вмирати,
Своє маєм, захищати!

27 квітня 2018 року. Дід Василь.

Миру просить, злагоди земля

Земля просить, злагоди від вас
Хмуриться від зла, і синє небо
Крутить, ураганами вітрів
Миру просить все живе, так треба.

Досить, для землі уже отрут
В небі, і в землі, в морях отрута
Розум, відібрав Господь у вас
Досить вже калік, смертей і смути.

Усим світом, править сам Господь
А нечистим, влади тут, немає
Зводить, друг на друга вас, козлів
Хто сильніш, друг другу, не вступає.

Згине з божевільних, вся земля
Косить Смерть, зброя не змовкає
Згине, все життя, на всій землі
Кров’ю землю, вдосталь напуває!

У вогні, палили Сатану
Не згорів, кігтями учепився
Вдосталь вже, сиріток і калік
Кров’ю убієнних, не напився?

Збагатились кати, на смертях
Хто, що сіє, те і позбирає!
Зажиріли? Буде більш червей!
Бо Господь, катюг всих покарає.

23 квітня 2018 року.

Нема здоров'я, голова болить. Значить ще тут, ще живий.
ur4um
 
Сообщений: 106
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 06 июн 2018, 08:44

Стогін чуємо, щодня
Стогне, рідная земля


Що маю сказати!

Україно, українці
Від кого ждать раду?
Розпустили всі дурдоми
Зібрали їх, в Раду.

Пінчуки та Коломойські
Гройсман, Розенблати
Порошенко, всим керує
Там всі його брати!

Де збрехати, одурити
Для своєї ж вигоди
Затягли, в паски громаду
Й разом, творять шкоду.

Міліони, крадуть нишком
Пакують, в офшори
Україна, народ гине
В них, судді й прокурори!

Ненароком як піймають
Брослетики, на руки
Пройде рік, і відпускають
Все, жидівські штуки!

2 травня 2018 року.

Як вірьовку, не крути…

Всім скрутив Гарант по дулі
Гинуть бійці, мов косулі
Від рук брата, його кулі
Як доба, один чи й десять.
Керівництво, у відпустках
Світу сором, всім на диво
Гріють туші, на Мальдівах
Який сором, для сюжету!
Крадуть гроші із бюджету
Хто їх сміє, перевіряти?
Скрізь порука, свої штати
У офшорах, є і в них!
Ляшко ж, видав всим кіно
Виграв, мільйон в казино
Нічого люстрації не дають
Гроші, в лотерею виграють!
Дав, до церкви хабара
Й не чіпають його, вила!
Прихожани, свято мило
Знову його, оберуть!
В слові сила, правди суть
Мудро, злодії живуть…
Бідні йдуть, до трансплантацій
Всим свій бізнес, без нотацій.
Керівні у нас, пани
Багатіють, від війни
Сам Гарант, ще той барига.
Смертні всі, його косулі
Всій країні, скрутив дулю!
Надурив він, весь народ
Глянь, від’ївся, кашалот,
Як вірьовку, не крути
Кінець прийде, знай це ти!

5 травня 2018 року.

Суд, народний!

Рахункову комісію, мають обрати
А кому, маєм в ній, довіряти?
Страх повірити, слову простому
Всі судимі, ще є, й із дурдому.
Там злодії, та ще й наркомани
Гроші наші, ховають в кармани.
Обирали, куди ми дивились?
Українці, ми знов помилились!
То, керують країною, психи
Обездолили люд, не до сміху,
А в бюджеті, одні лиш борги
Президенту з того, є торги!
Ціни лізуть щодня, тільки вгору
Нерозумні в правлінні, чи хворі?
Україна, в жидівськім лайні
Бійці гинуть, щодня на війні,
А Гарант, на Мальдіви летить
Все інкогніто, народ ніби спить…
Кого маєм, ми з них обирати?
Смертну кару, злодюг всіх за грати!
В людей крали, собі долю обрали
За що, люди в АТО, помирали?
А сирітки, а вдові й каліки?
Не вміщають їх сліз, брудні ріки!
Українці, як ми, помилились…
Від суду народного, їм не втекти
Отака вся правда, сестри і брати!

17 травня 2018 року.

Досить зла!

Кінчаються, травневі дні
Відквітувала вже й калина
Квітує рясно, бузина
На річці, нереститься риба.
Чарує, пісня солов’я
Ріка під гаєм, верболози
Шепоче з вітром очерет
Та, заливають очі сльози.
Всю «незалежність» у керма
Оця злодійська, хижа влада
В боргах країна, де бюджет?
То є мабуть, велика зрада!
До краю, затягнуті паски
«Рада», літає на Мальдіви
Перетрудились, хижаки
Заможні наші, мужі й діви.
Вас проклинають матері
Старі батьки, сирітки діти
Війна іде, смерті та кров
Куди це горе нам, подіти?
Палач є, свій в вас прокурор
Політика ваша, всім відома
Верніть бюджету, всі борги
Щоб люди, жили в себе дома.
Ви, для України, вороги
Вся озвіріла, хижа влада
Родини ваші, доні та синки
В Мальдівах, в морі ваші чада.
П’ють вина, вишукані питва
А на війні, щодень вмирають
Їх рідні, дітки й матері
Катів вас хижих, проклинають!
Досить, багатіти на війні
За вас, Герої помирають!
А як, прожити їх батькам?
За пенсію, вони вмирають!
Дожити дайте, хоч старим
На вас, життя пропрацювали
А ви, правителі й кати
Заробили, щоб вас проклинали!

29 травня 2018 року.

Рідне село.

Стогін чуємо, щодня
Стогне, рідная земля
Плач матусі, бабусі і діда
Зрошена кров’ю, земля.

Від ворожого, хижого сліду
Топче землю, здавна
Все то, татарська орда
Від покійного хана Батия.

Жириновський та Путін
По крові, брати
Від жидів , зло все
Терпить Росія, Русь мати.

Всі діброви, ліси, тайги даль
Орендують все, у Китай
В них, простори багаті
Жадність мучить здавна.

Глянь, в минуле, туди
В рабство нас хочуть загнати
Україну мою, нашу матір
Все загарбати, пограбувати!

Щоби, рідне село
В садах, в квітах цвіло
Щоб, рабами не стати
Край наш, нам захищати!

26 травня 2018 року.

КІНЕЦЬ (ОМЕГА)

В світі, ще багато є галактик
Поза Сонцем, в височінні зір
Космос, не опізнан з людських практик
А Землі від цьго, скільки бід?

Забруднили вже, й підземні ріки
А моря, то звалище сміття
Від супутників, у космосі відходи
Де знайти, планету для життя?

Людство, прирекло себе на муки
Кують зброю, щоб себе ж вбивать
Смертя, кров, людські страждання
Вся Земля, на лезі від меча!

Бездарі, керманичі народів
Капітал, ховають до офшор
Беззахисні грабують країни
Горе всій Землі, від тих обжор.

Зажиріли, розуму не мають
Нова зброя, то є смерть Землі
Кліматом керують, все змінили
Сонце сходить з півночі, заміть!

Місяць в небі, не на тому місці
Зброя мабуть, в руках немовлят
Вся Земля, зійшла з своєї вісі
Йде кінець, і весь народ проклят!

В космос полетить вже не людина
В Безну, провалиться вся Земля
Війни, смерті, грабіж та погрози
Все від жадібних, а життя - то тля!

Землю, все життя кати загублять
Від Іуд, маєм лихо та позор
А, для всих живих, вічні медалі
Все злетить, в безмежності простор!

4 червня 2018 року.

Пізнай.

Що має ще, стерпіти мама
В ефірі лиш, для лік реклама
В аптеках мов, купуйте ліки!
Нема за що, бідні – каліки!
Українці всі, це добре знають
Жиди у керма, всім управляють
Браслети, злодіям вдягають
Беруть «заставу» - і відпускають!
Браслети – то лиш, для відтінку
Щоб не так видно, вам й мені
Злодіїв, випустять з застінку
А нам, локшину, ми - в гіVні!
І, не сховати, брехню Петі
Хоч все в них, гладко, у секреті
Всі у ЗрадРаді в нас, удалі
Довідки мають, що відсталі!
Нема довіри їм, нікому
У них, довідки із дурдому
А хто, країною управляє?
Злодіїв всіх він, покриває!
Хитрують злодії, тхорі
Деруть з народу хабарі!
За мільярди, за мільйони
Роблять під себе, всі закони!
Гладенько, чисто все, в секреті
А грошики, в офшори, Петі!

5 червня 2018 року. Дід Василь.
ur4um
 
Сообщений: 106
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 22 июн 2018, 10:57

УЖЕ 56000 ПЕРЕГЛЯДІВ!
Це було 4 січня 2018 року.

УЖЕ 60000 ПЕРЕГЛЯДІВ!
А це - 21 червня 2018 року.

Изображение

Спогад

Залишу, на завше людям
З дум, замурзані слова
За життя, із слів пізнають
Що трудився, в муках я.
Зерно правди сіяв в муках
Сам, не досить, знав наук
За просте, пробачте в слові
Покажу всім, хижих сук!
Не купались, батьки в морі
В тяжкій праці, з горем
Заробляли, трудодні
Так минали, роки й дні.
Не утримую, в секреті
Як вижили в тридцять третій
Потім війни, Фіни, поляки
З Гітлером, скріпили мир…
Взяв фашист, всіх за мундир
Крові напились, землі, ріки
Сльози, смерті чоловіків
А поверталися, каліки...
В горі, з дітьми, рідна мати
Згорів дах, на нашій хаті
Я, мужик, сестра й малеча
Все лягло, мені на плечі.
Пригадую, а як болить?
Життя жить, сльози лить.
Стихла зброя, рік 45й
Перемога! Свята дні!
І не мав я, вихідних.
Їли, листя кропивяне
Липове, сушили
Все прийшлося пережити
А вдови, тужили!
Кожна, свого чоловіка
Чекала до хати
Ну а діточки, питали
"Матусю, де тато?".
Но війна того не знала
Хоч, й стихли гармати.
Хто, калікою вернувся
Снаряди кувати,
Хліб сіяти в ріднім краю
Землю, обробляти.
Отаке то, життя було
Старим, і калікам...
Нині Іуда, Путін хижий
Кров пє, знову зі світу!

17 червня 2018 року.

Вчені, то великі діти!

Не опізнані, об'єкти
Із небес планет, з висот
Відвідують нашу Землю
Вчений факт, чи анекдот?
Генії, списи ламають
Доказують, та припускають
Деруть вгору, свої носи
Професійний титул мають.
Їх, з екранів бачиш ти
Забруднюють світ брехнею
Все це йде, із давніх пір
Хоч, дивись, напружуй зір.
Усе, витерпить папір
Для людей це, а їм - слава!
Хто крутіш! Деруть носи
А в цей час, гине держава.
Всих, пізнати маєш ти
Хто, людством править?
У всих країнах, ті ж скоти
Їм лиш гроші, а люд стерпить!
Все, на лезі від меча
На Землі, клімат змінився
Де раніше, був сонця схід?
Місяць, від Землі віддалився.
Ждіть від дурнів, нових бід
У пізнанні, Вища Сила!
"Із небес, злетів вогонь!"
Божа заповідь, так вчила!
Не опізнані, об'єкти
Нас відвідують, давно
НЛО, чи інопланетяни
То чужі, то темні сили.
Від Богів, чи від чортів
Це, загадки для науки.
А народ, він хоче жити
Працювати, й хліб сіль мати!
В Україні, йде війна
Хижа зброя, розмовляє
А учені, гірш малят
Всих в цім світі, ставте в ряд!

11 червня 2018 року.

Панують в світі, так!

Скінчилась сесія Верх-зради
Пустим, лишили балаган
На плесах, океанах, в морі
А на Мальдівах, наш Гарант.

У теплих водах, бруд змивають
Лишили в злиднях, народ, село
По барабану, що клянуть, лають
Люди вмирають, їм лиш "бабло"!

Гарант, країною не керує
Люди - раби, а він торгує
По світу, лиш одні Рошени
Народу ж, дулю у кишені!

А що хворіють, помирають?
В цукерках що, вони не знають!
Їдять хай, пальмову олію
А гроші лічить, це я вмію!

Убитим я, даю медалі
Сам, на паради, фестивалі
Брослети зняті, з Розенблатів
Нема вини, не винуваті!

Трима Гарант, в усьому лад
В застінках, битами побиті
Авакова, бандитів зграя
В шоломах, його поліцаї.

А судді хто? То не дива
У прокурора, всі права
Це він злодійства покриває
І відпускає за що, знає!

Пора їх, світу показати
Терпіти годі, та мовчати
Бандитів, маєм всіх карати
На нари їх садіть, за грати!

В морях, на пляжах уся зрада
Пустує Рада, їх багно
Не довго, Гарант процарює
Людський суд жде його, давно!

Під себе, нишком все готує
На другий термін оберуть
Брехню, не будуть викривати
Пенсіонери скоро, всі помруть.

Сховаю, декого за грати
А інші промовчать, раби
Україну буду, продавати...
Панують в світі так, жиди!

23 червня 2018 року.


Жах!

Дим, вогонь, весь бруд у небо
Крадуть, палять, їм так треба
Бурять землю, підривають
Цим, цунамі викликають.
Крутять вітром урагани
Просипаються вулкани
Кліматичну, мають зброю
Буде що робити, Ною!
Живуть всі, ніби царі
Лихо лиш, від них Землі
Бруд, здіймається до неба
Дощі з ядом, так нам й треба!
Дружно, в мирі треба жити
Врожаї ростити, воду пити
Іуди племя, всі каліки
Війни, хвороби, потім ліки!
В муках, житимем повіки
У владі дурні, та каліки
У вогні, народ палили
А розуму, не навчили!
Нечисть, вам усим ім'я
Мовить матінка, Земля!

25 червня 2018 року.

Хвала, зліта до неба.

У березі, над річкою, під гаєм
Верболози ростуть, в дарунок дідусю
Земля і небо, Господній рай, природа
Чарують в злагоді, усе живе з усюд.

Тут чути солов’я, кукують десь зозулі
Затихне в серці біль, і висохне сльоза
Дихнув вітрець, шепоче очерет, це друзі
Між злом й добром, це Господа межа!

А дума, в мить, світ весь облетіла
До праці, ласкаво, знову просить діда
І серденько болить, берись дідусь за діло
Пульсує в серці кров, й зі грілася душа.

Земля, село, це рідна Україна
Річка і берег, птахи та гаї.
Розмова вітру, шепіт з очеретом
Лебідка й лебідь, плещуться в воді.

Господній рай, ріка, природа мила
Хоч, в бідах жити, і не легко дідусю
А спів солов’я, від горя, заспокоє
Хвала Господня, за всю життя красу!

27 червня 2018 року.


Зупиніться, моліть Бога!

Кінець Червня, трави косять
Ллють дощі, їх вже не просять
Сушить трави, сонце з неба
І вітрець цьому, в потребі.

Дозріває хліб, пшениця
Град з дощем, нам не годиться
Жито, та ячмінь на ниві
Буть в достатку, жити щасливо.

Ця пора, для всіх тривога
Люди просять в небі Бога
Молять світу, сонця з неба
Для життя всьому це треба.

Йде війна, ракети рвуться
Боги, із людей сміються
Дим, вогонь, бруд від зброї
Й небесам, нема покою.

Заховалось, сонце в хмари
Блискавиці, дощі шпарять
Грізні чути, звуки грому
Страшно кожному живому!

Дужий вітер, гне тополі
Хліб, пшениця гине в полі
Зруйнувало, всі дороги
Сварять людей, з небес Боги.

Бурять Землю, підривають
Сміття, бруд в моря ховають
А, природа, з горя плаче
Зрозумій ти це, козаче!

Не шанують, свою долю
Зло, брехня живуть на волі
Правлять всім, жадні злодії
Для життя, нема надії!

28 червня 2018 року.

Щоб, здоров’я мати…

Прості, в селах українці
Раніше проживали,
За сім’ю, за діток дбали
І, хазяйство мали.

Конячину, а то пару
Овечок, отару
Дві корівки, свиноматку
Молотилку й жатку.

Під траву, для сіна берег
Поля лан, шматина
По дванадцять дітей мали
Та, тяжко працювали.

Менш хворіли, живши
За, вітчизну дбали
Землі свої, родючі
Гноєм удобряли.

Від скотини, у хазяйстві
Було досить, гною
Лани свої, удобрювали
Взимку, ще й весною.

Взимку, сані й конячина
В глабцях, возах
Везли, фури гною
На ниви, весною.

Жили люди неписьменні
Тяжко, працювали
Що могли, садили
Що вродить, збирали.

Нині, добрива купують
Навіть аж, з Китаю
А корів, нема в селі
Хімію, споживають.

Травлять землю отрутами
Бо, гною ж не мають
А коли, хвороби мучать
Лікарів, всі лають.

А учені, й агрономи
Знають, всі науки
Землю хворою зробили
Боліють, сини й онуки.

Залінились, працювати
Як, втримати корову?
Двоє, й менше діток мають
Й жадність, не здорову.

Що ж потрібно українцям
Щоб, добробут мати?
Треба тяжко працювать
Та за Землю, дбати!

5 липня 2018 року.
Последний раз редактировалось ur4um 21 июл 2018, 13:27, всего редактировалось 1 раз.
ur4um
 
Сообщений: 106
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 17 июл 2018, 17:06

Сьогодні батько приніс вірш, попросив набрати і викласти ...
"Нехай люди читають". Присвятив зустрічі президентів супердержав:


Изображение

Палачі!

Два недруга, зійшлись на раду
Як між собою, розділити світ.
Скували досить, грізної зброї
А використать зброю, слід?
Домова на одинці, нишком
Ніхто, їх намір не пізнав
У тайні змов, всих жде задишка
Від двух, цих хижих наддержав.
Від них добра, світ не побачить
Планету, здвинули з осі
Природа вся, і людство плачуть
Падіння в бездну, жде усіх!
Планети клімат, вже змінили
І Сонце сходить, вже не там
Загине світ, що б не робили
А кожен, хоче править сам!
Два цапа стрілися, над прірвой
Друг другу стежку,не вступа
Бажання влади, осліпляє
Жадоба величі, тупа!
Все збудеться, ми й не помітим
Чи в день, а може і в ночі
Два цапи, горді, нерозумні
Два хижі, світу палачі!

17 липня 2018 року.

"Якби-то ти, Богдане п'яний" - згадав вірш Шевченка, про Богдана Хмельницького.
Та написав свого:


Нікого карати?

Пригадав слова пророка
Приємно, мені
В слові він, купав Богдана
В свинячім багні.

В Переяславі, Тарас наш
Богдана хвалив
Щоби, на світ не родився
В лоні щоб він, задушився.

Продавсь Богдан, московитам
Підлість то, а чи сп’янів?
Зрадив, та йому байдуже
П’яного купав, в калюжі.

А наш Гарант, осатанів
За Мальдіви, прогорів!
Склади рвалися, лиш вчора
Але Петя має, прокурора!

Йде війна, каліки й вдови
Реформує, краде знову
Коли, таке було?
Зрадників, кубло!

Але ж хоче, красти й далі
Референдуми, медалі
Творить, на свій лад
Свята в них, парад!

Смерті воїв, ріки крові
Сиротілі дітки, голі
Ліків їм, нема
Героям в нас, тюрма!

На англійській він балака
Бітами всіх б’є, Аваков
В Україні, знов
Б’ють невинних, в кров!

Керувати злом, не гоже
Крадуть й брешуть, нині тоже
Круг Гаранта, хижа свора
Нищать неньку, нині й вчора.

Палять бази, спирт заводи
Для країни, скільки шкоди?
Із бюджету, трильйони
Все грабують, їх закони!

Злодії, як міль в кожусі
А, депутати, в Раді
Мруть дітки, хворі матусі
Вороги цьому, раді.

Світу видно, наше диво
Інкогніто, на Мальдіви
Нема кого карати
Будем, вимирати!

13 липня 2018 року.

Зброя, не мовчить!

Хто зло всесвітнє розпізнає?
Кому, присниться це ві сні?
Земля, від Місяця втікає
Чи Місяць, втіка від Землі?

Та грізна зброя, не змовкає
Скрізь чути тугу, плачуть всі
В верхах паради, фестивалі
Безпутство влади, блуд, пісні.

Твориться лихо, всій природі
Брудні пємо, ізгірклі води.
Владу обрати, ми не вмієм
Паски затягуєм, й біднієм.

Трильйони вкрадені, скандал
Всих, осліпляє капітал!
Та людських сліз, ніхто не баче
Весь люд Землі, планета плаче!

Гарант, в Мальдіви, в нього бал
За "інкогніто", вже відбрехався
Й "Рошен" продати, обіцяв
У очі дивлячись, де ж сором?

А ти, весь світ хотів пізнати?
Та дивишся ти, не туди.
У нас, війна, гримлять гармати
Нема вже чим, їх заряджати!

Зрада в верхах, плаче мати
Щодня, убитії солдати...
Медалі, є кому чіпляти
Й в офшор, Україну продавать!

А що за Землю, за планету?
Того, не бачать, всі сліпі!
Не з того боку, Сонце сходить
Змінився клімат, все це шкодить.

Планета, здвинулась з вісі
То ж Місяць, Землю залишає
Земля, від Місяця втікає
Помітьте правду, згинем всі!

18 липня 2018 року.

Чорнило.

Подумать лиш, що є чорнило?
Ріденька фарба, для пера
Буває чорная, руда
А більшість синя, голуба.

На білім, аркуші паперу
Пізнать приємніше слова
Який колір, зір більш сприймає
Змістовність думи, не дива.

Змістовність дум, серця чіпляє
Чутливу, жалості струну
І слово з дум, пісні співає
В мелодію, до сліз в жалю!

Що зір, і серце відчувають
В чорнилах фарб, із дум слова
І, дума також колір має
Бувають й чорні, не дива.

В серцях людей, струну чіпляє
В житті, що серце більш сприймає
І жайворонка, й солов'я
Як ворон чорний, сумно кряче.

Кажан, шуліка як свистить
Хто, в яких фарбах, звикся жити
В світах живуть, різнії люди
Бандити, злодії й паскуди.

Хто як, в житті, привчився жить
Щоб легше, хижаків пізнати
В кольорах слова, маєм писати
Що серце чує, бачить зір.

Думаю я, взявши папір
Яким чорнилом, писати твір?
Яку, із фарб, шанують люди
Добрі та чуйні, не паскуди?

21 липня 2018 року.

Серце соколине.

Мати, мати, строчуть автомати
Зброя не змовкає, гуркотить
Щодень гинуть, діточки солдати
Пенсію не дали, як віку дожить?

Туга, сльози, мама захворіла
Серця, біль не стримують
Як же, віку дожить?
Хвора і голодна, матінка лежить.

Сестри, брати, як матусю захищати?
Гарант на Мальдіви, він авторитет!
Живуть Розенблати, браслети з них зняті
Гуртуймось братове, створюйте пікет!

Барига жирує, наш плач він чує
Чіпляє медалі, загиблим бійцям
По всім світу фірми, шоколад торгує
Продає Україну, людському горю рад!

Ліси, склади палять, зброю щоб не дать
Нищать всі заводи, ховають сліди
Хто тут винуватий? Невинні, сидять!
Пенсію забрали, тільки й жди біди!

Не спішіть вмирати, зрадників карайте
Смердить керівництво, гниє з голови
Злодії жирують, зраджують, радіють
Кору з них знімайте, зверху до трави!

Матусенько мила, бери мерщій вила
Сини твої гинуть, спіши рятувать
Серце соколине, пісня жалю лине
Зраду неминуче, маємо скарать!

27 листопада 2018 року.
Последний раз редактировалось ur4um 02 сен 2018, 15:04, всего редактировалось 1 раз.
ur4um
 
Сообщений: 106
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 02 сен 2018, 15:03

Изображение
По кліку збільшується.

28 серпня батьку виповнилось 90 років!

Изображение
По кліку збільшується.

Зібралася родина, привітали, і сторіччя відпразнувати побажали!

Городні роботи, час біжить, все встигнути тяжко...
а ще й написати віршика хочеться, та й потрібно.


Знову, чути...

Обіцянки, не цяцянки
Радість, для діток
Другий термін гарант хоче
Вкрасти, ще чуток!
Обіцяв, як обирали
Він, Рошен продать
Вірили брехні, чекали
Будем знов, чекать?
Він, царює в Укаїні
Вся влада, в руці
А не згодні, в кров побиті
По тюрмах, усі!
По англійські розмовляє
Переходить, на іврит
Шоколадом, торгує далі
Вміє він, народ дурить!
Фестивалі, та паради
Крамниці, фірми "Рошен"
А війну, все не кінчає
На словах то, все!
Керувати, мріє й далі
З війни, багатіть
Вбитим, вішає медалі
Бідняки, по світу йдіть!
І начхав, що гинуть діти
В старих, пенсію забрав
Обіцяв, золоті гори
А сам крав, і нам брехав!
Таке, хоче творить й далі
Вбитим на війні, медалі
Нам, вода та хліб до столу
Якщо, хочем вільно жити
Гнати треба їх з престолу!

5 серпня 2018 року.

Від кого ждать?

Серпневі, літа жаркі дні
Вітри сердиті, грози
Чого ми бідні, бо дурні?
Життя все в горі, й сльози.

Нам, жаль зобідити кого
Жалієм всих, та довіряєм
Гірку відплату, за це все
У спадок, усі маєм!

А навкруги, лиш вороги
Брехливії злодії
Чого ми бідні? Бо дурні!
Від кого, ждать надії?

Як обирався, обіцяв
Всих обдурив, заївся
Від злодія, не ждіть добра
На ліпше, й не надійся!

Серпневі, літа жаркі дні
Вітри сердиті, спека
А, на даху, мостить гніздо
Та клекотить, лелека.

Панує світом зло, брехня
На краще, не звертає
Брехня і жадність, то біда
Лиш Віра, нас спасає!

5 серпня 2018 року.

Знову парад!

Знову нечувана зневага
Знущання над людьми
Показати, свято світу
Хто ж, насправді ми?

Знов, нелічені витрати
Фестивалі їм, паради
А, запитали у каліки?
В бідних вдів, та мам?

Кошти тратяться на вітер
На сміх ворогам!
А, "гешехти пана Петі"?
Все тримається в секреті!

Маєм, про безпеку дбати
Щоб нам ворога здолати
Коли, хочемо спокою
Не потрібен нам "піар".

Півголодні, голі й босі
В марші, йдуть бійці...
У серцях, зневагу мати
Усим, слабкість показати?

В світі бачать, наші вади
Нищаться військові склади
Від Гаранта, від Героя
Вибухає, в складах зброя.

Скільки фірм, по світу має
Про свою країну, "дбає"?
А бійці, вони герої…
Захищаються без зброї.

У Гаранта, знову парад
Зрадник знову, святу рад
Хай від горя, стогнуть люди
В наймах в світі, від Іуди!

Слово правди, бережи
Правду, світу покажи.
А хто ти? У світі бачуть!
Бідні люди гинуть, плачуть.

7 серпня 2018 року.

Маєш усе знати.

Розповів нам все пророк
В серцях слово, не замовк.
Маєш "Швачку" прочитати
Всю історію, згадати.
Як палили їх костьоли
Фазенди, горіли
Різали жидів, поляків
Козаки, все вміли.
Нині Вальцман, сіоніст
Нагло, в президенти вліз
Сумно глянути сюди
В керівництві, лиш жиди.
Етінзон Володя, є наш мер
Кличком зветься, як боксер
Столиці, Києва володар.
Подивіться, хоч куди
Влада вся, одні жиди!
Яценюк, будував стіну
Клявся нам, чекає кулю
Затягнув, на всих петлю
Гроші вкрав, а людям дулю!
Вбиті, кров, іде війна
А для них, то мати рідна
Поки там людей стріляють
Вони, вкрадене ховають.
У відпустці, влада
Всі на морях, й чада.
Від них ждем, лише огид
В Україні, Геноцид!
Незалежнім святу, раді
В вишиванках, на параді
Всі радіють, край в руїні
Слава, "вільній" Україні!
Героїв, за грати
Маєм, правду знати!!!

13 серпня 2018 року.

Розмова

Життя, життя, як дороге
Проста, сільськая хата
Шматина, грядочка землі
Яку, звик обробляти.

В похилі роки, жаль гризе
Що, сили залишають
Очима, хочеш працювать
А руки, відмовляють.

Ці муки, в думі одолів
Серцю, знайшов турботу
Пригадую, прості слова
Доводить це, до поту.

А пригадавши, жаль гризе
Писать, сльоза мішає
У цьому, тут підводить зір
Що, дума пригадає.

Шукаєш в думі, радих слів
Життя все, злидні й горе
Яку ще силу, в серці мать?
А серце, біль ту, боре!

За видумку, за працю рук
Серед людей, мав славу
А заробив на старість, що?
Як прикро, за "державу"!

Пробачте, друзі за гріхи
Й Господь, гріхи прощачає
В житті, я щастя мало мав
Нащадкам, залишаю!

23 серпня 2018 року.
Последний раз редактировалось ur4um 30 сен 2018, 18:23, всего редактировалось 1 раз.
ur4um
 
Сообщений: 106
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 30 сен 2018, 18:23

Час невплинно біжить...
На городі, практично все зроблено...
А вірші, помаленьку добавляються.


Підкажи нам!

Двадцять пятий рік при владі
Не наїлись, з надрів гади
Жадність тягне керувати?
Нема,зброї продавати?

Ви зірвали, зброї склади
Від корита геть всих гадів!!!
Де понтони, де "Кольчуги"?
Ми вам вірили, злодюгам!

Совість ваша, всім відома
Мають довідки, з дурдома
Нерозумних обирати?
Досить, неньку обкрадати!

Всі відїлись, пики ситі
Геть злодіїв, від корита
Керівні всі штати, в зраді
Землю нашу, продать раді!

Ждать добро від вас, замало
Нищите країну, вдало...
Скільки в краю від вас шкоди
В офшорах, фабрики й заводи!

Від вас в небі, з ядом хмари
В землю, льють дощі отруту
Злодій, злодію віщує
Плачу сиріт, він не чує!

Воям, нічим воювати
Заряджати чим, гармати?
Вам - паради, фестивалі
Вибрать вас, щоб крали далі?

Язиком, Гарант все чеше
На англійськім, також бреше
Розмовляє, Й на івриті
Байдуже, як всих дурити.

Геноцид, знову створили
Як раніш, людей морили
Як у Штатах, медицина
Мруть, матуся, і дитина...

День і ніч, а вої гинуть
Неньку у біді, не кинуть.
На могилах, мамки плачуть
Но Гарант, того не бачить?

Горя, смертей, Він не чує
другий термін, вже готує.
Підкажи нам, Святий Боже
Від нечистих, що поможе?

6 вересня 2018 року.

Ще мовчить?

Із морів, вертаються вампіри
В кулуарах, знову балаган
До злодіїв, вже нема довіри
Ще мовчить, народу океан.

А щодень, льється кров безвинних
Смертями, наповнилась земля
Нищать, убивають Українців
Сіоністи стоять, у керма!

Геноциду допомага й медицина
Там, міністр з косою заправля
Сонце з неба, надто припікає
З вісі уже, здвинулась Земля.

На планеті, життя не збережете
Грізна зброя, надто розмовля
Місяць, віддалився від планети
Кров, вампір пє, жид його імя!

Кулю просив в лоба, йому віддайте
Затягнув народу, смертнії паски
Геноцидом в Україні, жид керує
Люди мруть, від голоду й тоски.

Путін, злом керує в світі
З Думи зло, початок від Кремля
Світом всим, правлять сіоністи
Від жидів, загине вся Земля!

4 вересня 2016 року.

Осінь

Вітрам, природа подарила
Невидимі, задужі крила
Із силой дують вітри, свистом
І покривають, землю листом

Шарпає, гне деревам віти
А землю, прикрашають квіти
У барвах айстри, різноцвіту
Це рай землі, усьому світу

Під тином, чорнобривці в ряд
Стрічає осінь, й виноград
Достиг, повітря аж пахтить
На землю стигленький летить

Невидимі, вітрові крила
В садах, дерева обтрусила
Із свистом дме, несамовито
Всі груші, яблука побито

Діждались осінньої пори
Хто встиг, зібрав земні дари
Лінивий, лиш руки розводе
Вітри їм, досить роблять шкоди

І, полуниць рядів кущі
Дрібненькі зрошують дощі
А не лінись, у ліс піди
Збереш у кошики, гриби

Дарує всім, земля плоди
Трудись, не матимеш біди
Працюй як віл, до склону літ
Віршує всім, старенький дід.

17 вересня 2018 року.

Осінні ночі, злії дні.

Осінні, прохолодні ночі
Відкрили в небі, зорі очі
І місяць дивиться, без боку
Із за хмаринки, своїм оком.

Шанують всі, землі природу
Чатують тих, хто творить шкоду
Злодіїв, світлом покарає
Освітить, злодія й піймають.

У вірші, словом поучи
Крадуть і днем, жиди й врачі
Злодіїв родить, Рада влади
Кругом хабар, йому всі раді!

На цих, не світить із небес
Брехня та зло, не жди чудес.
В нас Вайсман Петя, всим керує
Всім бреше, краде, світ не чує.

В них з Ялти змова, не жартує
А доказ всім, фотопортрет
Три кати в змові, авторитет!
Пінчук та Путін, злодій Петя!

Пожим їх рук, лиця в секреті
Доклад в Європі, Пінчуку...
Трьома з них, скоїна війна
Україну знищить щоб, до дна!

18 вересня 2018 року.

Поглянь!

Вони, й Росію полонили
Цькують народи, на народ
В керма, нечистий всім торгує
Порхатий жид, знать ідіот!

По всьому світу, розповзлася
Мов гадина, брехня та зло
Кров українців, в землю льється
Могильний стогін, голод, дно.

Як Україна стогне, плаче
У керма країни, сіоніст
Плач козаків, в тюрмах герої
Хто за народ, сидить в тюрмі?

Побиті в кров, шукають правду
Маси хочуть, нову владу
Їм, фестивалі, та парад
Народ збіднілий, хлібу рад?

22 вересня 2018 року.

Осінній день!

З за обрію, сонце сходить
В червоній заграві
Народився день осені
Прохолоду, чути.

Попід гаєм, ріка Стугна
В туман сивий, вкрилась
В гаю липа, під горою
Стара, зажурилась.

Теплим літом, своїм цвітом
Бджілок, годувала
Дарувала цвіт духмяний
Людей, лікувала.

Нині, листя опадає
Вітром, обтрусило
В різнобарвнії листочки
Землю матір, вкрило.

Піднялося сонце в небо
Тихий вітрець, дише
Розігнав з ріки тумани
Віти верб, колише.

В парі, лебідь із лебідкою
В водиці, хлюпочуть
Раді дню, що народився
Прогнав, темінь ночі.

18 вересня 2018 року.
ur4um
 
Сообщений: 106
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 15 окт 2018, 14:43

Який дід без бороди...

Изображение
По кліку збільшується.

Покрова.

Покрило рясно, листом з липи
Подвір'я, стежки дідуся
Земля, прикрасилась барвисто
Похована, в тумани вся.

В рожевій, сонячній заграві
Пофарбувався сонця схід
Підмерзлі, сріблясті росинки
Травицю хилять, до землі.

У вирій, відлетіли птахи
Поснули мухи і комахи
В юрбу зібрались горобці
Шукають здобичі, цвіркочуть.

Посмакувати, всяк з них хоче
Створивши гамір, з за зерня
Порушивши, ранкову тишу
Не тільки вранці, й серед дня.

Днем, баби літо, сонце сяє
Покрови свято, всих вітає
Не снігом, листячком покрита
Зігрілась, спить свята земля!

14 жовтня 2018 року.

Покрова

Осіннє свято, дні пророчі
Від втоми, спати хочуть очі
Усим відомо, звідусіль
Бажає серденько, в постіль.

Що, серденько твоє бажає
Пухкенька ковдра, зігріває
На яву, ти у природи, як в раю
Ніч темна, всих живих ласкає.

Присядеш, зігнешся корчем
Дарує ніч, своє плече
Прикриє, темряви крило
Ві сні згадаєш, що пройшло.

У снах, життя побач вперед
У кодах снів, сам розберись
Міркуй, розстав все, до пуття
Вперед вказав Господь, життя.

Ніч темна, всих живих вкрива
Діждавсь і свята, Покрова
Розгадуй, що підказують сни
Живи, надійся, жди весни.

7 жовтня 2018 року.

Матусі надія.

Серпом світить місяць
Догори, рогами
Жити тяжко Україні
Поміж ворогами.

Небо зранку, фарбоване
В червону заграву
Українська кров пролита
За вільну, державу!

Вже й зозуля, не кує
За річечкою, в гаю
Соловя не чути співу
Все, засумувало.

На цвинтарі, мати плаче
За вбитого, сина
Похована, вже навіки
Рідненька, кровина.

Україно, свята земле
За що, терпиш муки?
В спадок, горенько лишаєш
Правнукам, й онукам!

Від сліз, сіль в землі лишилась
Сльоза, в небі сяє
Випарилась, в верх злетіла
Землю дощем, напуває!

В спадок, дурням залишилась
З ядом, грізна зброя
Вся планета, терпить муки
Життя гине, з горя!

6 жовтня 2018 року.

Підходьте частіше, читайте і переглядайте...
Добавляю нові вірші, без попередження на першій сторінці сайту!
ur4um
 
Сообщений: 106
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Пред.

Вернуться в Креатив

Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1

cron