Вірші діда Василя

Собственное творчество

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 30 апр 2018, 04:53

"Кінчаються квітневі вихідні
Покрило землю цвітом"


Щоб, не забули.

Кінчаються квітневі вихідні
Покрило землю цвітом
Біленько, біло у садах
Немов, покрилось снігом.

Чорніють персики в саду
Не стерпіли морозів
А господиню, жаль гризе
В очах, срібляться сльози.

А сливи в зелені, в красі
Черешня, теж квітує
Лиш абрикоса у журбі
Мороз зими відчула.

Ступає травень на поріг
Чи ж принесе вологу?
Ждіть люди в травні ще біди
Приносить він й морози.

Посуха, сонечко з небес
Сушить грядки вітрами
Природа, бавиться з людьми
Привикли, жить панами?

В природи, є її права
Господь, те твердо знає!
Він, світом править
І негоду, на землю посилає.

Щоб знали, є всьому ціна
У світі, так ведеться
І не забули щоб його
Потрібно всім молиться!

29 квітня 2018 року.

Весна.

І знову, знов прийшла весна
По закутках, сніжок біліє
А на чолі вже, сивина
За все, прожитеє карає.

Весна, у пахощах вітрів
Вже, не зігріє теплом душу
Не звеселить вже, спів птахів
Та жити, в злому світі мушу.

Добро стелити по землі
Хто заблудивсь, того повчити
Ласкавим словом і теплом
Людськую душу, обігріти.

Та різне, у людей життя
Кому яке, воно далося
В одного, радість без кінця
В другого, слізьми залилося.

І знову, знов прийшла весна
В своїх обіймах, всіх ласкає
А, на чолі вже, сивина
За все прожитеє, карає.

13 березня 2018 року.

Учитесь правді!

Весна в снігу, скрипять морози
Темінь ночі, світлі дні
В сльозах Україна, плачуть очі
В свинячім топиться, в багні.
Щодня на сході, гуркіт зброї
Каліки, вбитії бійці
А пан Гарант, літа в Мальдіви
Богдана булава, в руці.
Великий Муж, пан Луценко
В жидівській хаті, похмеливсь
Смердить злий дух, у їх палатах
Упивсь, до жінки учепивсь.
Створив у мить, ворога з героя
Вона, вам показала зброю!
Щоб знали ви, кого карати
В круг себе, зраду ліквідуйте
Умійте, зраду розпізнати?
Впились, проспіться, подивіться
У керма, невидимий, злий хист
А, в беззаконні, зупиніться
Всі бачать, хто є - аферист!
Кого ви, маєте карати?
Вона зуміла, вас повчати
В свинячім топитесь, в багні?
Героїв – вмійте шанувати
Жінка, дружина, вона мати
Вона вас вчить, де шукати
А ви? Всі тонете в багні?
Смердить же, дуже в вашій хаті
Круг вас, злодії, всі пузаті!
Умійте, правду показати
Де Яценюк, де Розенблати?
Для вас і чорт, є рідний брат
Злодіїв, маєте карать!

22 березня 2018 року.

Всю зраду геть!

Народ, на службу вас обрав
Служіть же правдою людям
Не олігархам, тим катам
Злодіям, від Іуди.

Щоб, референдум відібрати
Верховний суд є, люди?
А вас купляють, продають
Ви злодії, ви Іуди!

Як обирали, ти всім клявсь
Богдана булавою,
А референдум відібрати?
Громада, йде війною!

Паршивців, зраду гнати геть
Вже збагативсь, барига?
На людській крові, на смертях
То, Біблія є, книга.

Ти клявсь, служить громаді?
То вся історія, від вас
Людям служите, не «дяді»?
Всю зраду, геть від влади!

27 квітня 2018 року.

Даруй Боже!

Даруй мені, святий Боже
Зубок часнику.
Окраєць хліба, води кварту
Дрібок солі та олію, їжу козаку.
Молю в тебе, щодня мати
Воду, хліб та сіль,
А іще, часник олію, і теплу постіль.
Щоб, від праці відпочити
Щоб міг, ворога я бити
Врізати гопака, життя козака!
Не приваблюй оковитой
Буду, ворогами битий,
Зрада та обман, то є зла капкан!
Молю тебе, святий Боже
Мати божа хай поможе,
Щоб даремно не вмирати
Ворогів, всіх подолати!
Хліб да сіль, часник олія
Джерельна вода - це мрія,
Життя козака, дужая рука.
На колінах просить мати
Синів, дочок захищати,
У керма, кляті посіли
Продають усе, без діла.
Лізуть у борги, зрадники і вороги.
Люди гинуть мруть, іще лиха ждуть.
Сотні років, і понині
Видно зраду, у правлінні
Зрадники, вони - Іудині сини!
Мудрим будь, сину козаче
Україна, в горі плаче,
Дарма - ні вмирати,
Своє маєм, захищати!

27 квітня 2018 року. Дід Василь.

Миру просить, злагоди земля

Земля просить, злагоди від вас
Хмуриться від зла, і синє небо
Крутить, ураганами вітрів
Миру просить все живе, так треба.

Досить, для землі уже отрут
В небі, і в землі, в морях отрута
Розум, відібрав Господь у вас
Досить вже калік, смертей і смути.

Усим світом, править сам Господь
А нечистим, влади тут, немає
Зводить, друг на друга вас, козлів
Хто сильніш, друг другу, не вступає.

Згине з божевільних, вся земля
Косить Смерть, зброя не змовкає
Згине, все життя, на всій землі
Кров’ю землю, вдосталь напуває!

У вогні, палили Сатану
Не згорів, кігтями учепився
Вдосталь вже, сиріток і калік
Кров’ю убієнних, не напився?

Збагатились кати, на смертях
Хто, що сіє, те і позбирає!
Зажиріли? Буде більш червей!
Бо Господь, катюг всих покарає.

23 квітня 2018 року.

Нема здоров'я, голова болить. Значить ще тут, ще живий.
ur4um
 
Сообщений: 103
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 06 июн 2018, 08:44

Стогін чуємо, щодня
Стогне, рідная земля


Що маю сказати!

Україно, українці
Від кого ждать раду?
Розпустили всі дурдоми
Зібрали їх, в Раду.

Пінчуки та Коломойські
Гройсман, Розенблати
Порошенко, всим керує
Там всі його брати!

Де збрехати, одурити
Для своєї ж вигоди
Затягли, в паски громаду
Й разом, творять шкоду.

Міліони, крадуть нишком
Пакують, в офшори
Україна, народ гине
В них, судді й прокурори!

Ненароком як піймають
Брослетики, на руки
Пройде рік, і відпускають
Все, жидівські штуки!

2 травня 2018 року.

Як вірьовку, не крути…

Всім скрутив Гарант по дулі
Гинуть бійці, мов косулі
Від рук брата, його кулі
Як доба, один чи й десять.
Керівництво, у відпустках
Світу сором, всім на диво
Гріють туші, на Мальдівах
Який сором, для сюжету!
Крадуть гроші із бюджету
Хто їх сміє, перевіряти?
Скрізь порука, свої штати
У офшорах, є і в них!
Ляшко ж, видав всим кіно
Виграв, мільйон в казино
Нічого люстрації не дають
Гроші, в лотерею виграють!
Дав, до церкви хабара
Й не чіпають його, вила!
Прихожани, свято мило
Знову його, оберуть!
В слові сила, правди суть
Мудро, злодії живуть…
Бідні йдуть, до трансплантацій
Всим свій бізнес, без нотацій.
Керівні у нас, пани
Багатіють, від війни
Сам Гарант, ще той барига.
Смертні всі, його косулі
Всій країні, скрутив дулю!
Надурив він, весь народ
Глянь, від’ївся, кашалот,
Як вірьовку, не крути
Кінець прийде, знай це ти!

5 травня 2018 року.

Суд, народний!

Рахункову комісію, мають обрати
А кому, маєм в ній, довіряти?
Страх повірити, слову простому
Всі судимі, ще є, й із дурдому.
Там злодії, та ще й наркомани
Гроші наші, ховають в кармани.
Обирали, куди ми дивились?
Українці, ми знов помилились!
То, керують країною, психи
Обездолили люд, не до сміху,
А в бюджеті, одні лиш борги
Президенту з того, є торги!
Ціни лізуть щодня, тільки вгору
Нерозумні в правлінні, чи хворі?
Україна, в жидівськім лайні
Бійці гинуть, щодня на війні,
А Гарант, на Мальдіви летить
Все інкогніто, народ ніби спить…
Кого маєм, ми з них обирати?
Смертну кару, злодюг всіх за грати!
В людей крали, собі долю обрали
За що, люди в АТО, помирали?
А сирітки, а вдові й каліки?
Не вміщають їх сліз, брудні ріки!
Українці, як ми, помилились…
Від суду народного, їм не втекти
Отака вся правда, сестри і брати!

17 травня 2018 року.

Досить зла!

Кінчаються, травневі дні
Відквітувала вже й калина
Квітує рясно, бузина
На річці, нереститься риба.
Чарує, пісня солов’я
Ріка під гаєм, верболози
Шепоче з вітром очерет
Та, заливають очі сльози.
Всю «незалежність» у керма
Оця злодійська, хижа влада
В боргах країна, де бюджет?
То є мабуть, велика зрада!
До краю, затягнуті паски
«Рада», літає на Мальдіви
Перетрудились, хижаки
Заможні наші, мужі й діви.
Вас проклинають матері
Старі батьки, сирітки діти
Війна іде, смерті та кров
Куди це горе нам, подіти?
Палач є, свій в вас прокурор
Політика ваша, всім відома
Верніть бюджету, всі борги
Щоб люди, жили в себе дома.
Ви, для України, вороги
Вся озвіріла, хижа влада
Родини ваші, доні та синки
В Мальдівах, в морі ваші чада.
П’ють вина, вишукані питва
А на війні, щодень вмирають
Їх рідні, дітки й матері
Катів вас хижих, проклинають!
Досить, багатіти на війні
За вас, Герої помирають!
А як, прожити їх батькам?
За пенсію, вони вмирають!
Дожити дайте, хоч старим
На вас, життя пропрацювали
А ви, правителі й кати
Заробили, щоб вас проклинали!

29 травня 2018 року.

Рідне село.

Стогін чуємо, щодня
Стогне, рідная земля
Плач матусі, бабусі і діда
Зрошена кров’ю, земля.

Від ворожого, хижого сліду
Топче землю, здавна
Все то, татарська орда
Від покійного хана Батия.

Жириновський та Путін
По крові, брати
Від жидів , зло все
Терпить Росія, Русь мати.

Всі діброви, ліси, тайги даль
Орендують все, у Китай
В них, простори багаті
Жадність мучить здавна.

Глянь, в минуле, туди
В рабство нас хочуть загнати
Україну мою, нашу матір
Все загарбати, пограбувати!

Щоби, рідне село
В садах, в квітах цвіло
Щоб, рабами не стати
Край наш, нам захищати!

26 травня 2018 року.

КІНЕЦЬ (ОМЕГА)

В світі, ще багато є галактик
Поза Сонцем, в височінні зір
Космос, не опізнан з людських практик
А Землі від цьго, скільки бід?

Забруднили вже, й підземні ріки
А моря, то звалище сміття
Від супутників, у космосі відходи
Де знайти, планету для життя?

Людство, прирекло себе на муки
Кують зброю, щоб себе ж вбивать
Смертя, кров, людські страждання
Вся Земля, на лезі від меча!

Бездарі, керманичі народів
Капітал, ховають до офшор
Беззахисні грабують країни
Горе всій Землі, від тих обжор.

Зажиріли, розуму не мають
Нова зброя, то є смерть Землі
Кліматом керують, все змінили
Сонце сходить з півночі, заміть!

Місяць в небі, не на тому місці
Зброя мабуть, в руках немовлят
Вся Земля, зійшла з своєї вісі
Йде кінець, і весь народ проклят!

В космос полетить вже не людина
В Безну, провалиться вся Земля
Війни, смерті, грабіж та погрози
Все від жадібних, а життя - то тля!

Землю, все життя кати загублять
Від Іуд, маєм лихо та позор
А, для всих живих, вічні медалі
Все злетить, в безмежності простор!

4 червня 2018 року.

Пізнай.

Що має ще, стерпіти мама
В ефірі лиш, для лік реклама
В аптеках мов, купуйте ліки!
Нема за що, бідні – каліки!
Українці всі, це добре знають
Жиди у керма, всім управляють
Браслети, злодіям вдягають
Беруть «заставу» - і відпускають!
Браслети – то лиш, для відтінку
Щоб не так видно, вам й мені
Злодіїв, випустять з застінку
А нам, локшину, ми - в гіVні!
І, не сховати, брехню Петі
Хоч все в них, гладко, у секреті
Всі у ЗрадРаді в нас, удалі
Довідки мають, що відсталі!
Нема довіри їм, нікому
У них, довідки із дурдому
А хто, країною управляє?
Злодіїв всіх він, покриває!
Хитрують злодії, тхорі
Деруть з народу хабарі!
За мільярди, за мільйони
Роблять під себе, всі закони!
Гладенько, чисто все, в секреті
А грошики, в офшори, Петі!

5 червня 2018 року. Дід Василь.
ur4um
 
Сообщений: 103
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 22 июн 2018, 10:57

УЖЕ 56000 ПЕРЕГЛЯДІВ!
Це було 4 січня 2018 року.

УЖЕ 60000 ПЕРЕГЛЯДІВ!
А це - 21 червня 2018 року.

Изображение

Спогад

Залишу, на завше людям
З дум, замурзані слова
За життя, із слів пізнають
Що трудився, в муках я.
Зерно правди сіяв в муках
Сам, не досить, знав наук
За просте, пробачте в слові
Покажу всім, хижих сук!
Не купались, батьки в морі
В тяжкій праці, з горем
Заробляли, трудодні
Так минали, роки й дні.
Не утримую, в секреті
Як вижили в тридцять третій
Потім війни, Фіни, поляки
З Гітлером, скріпили мир…
Взяв фашист, всіх за мундир
Крові напились, землі, ріки
Сльози, смерті чоловіків
А поверталися, каліки...
В горі, з дітьми, рідна мати
Згорів дах, на нашій хаті
Я, мужик, сестра й малеча
Все лягло, мені на плечі.
Пригадую, а як болить?
Життя жить, сльози лить.
Стихла зброя, рік 45й
Перемога! Свята дні!
І не мав я, вихідних.
Їли, листя кропивяне
Липове, сушили
Все прийшлося пережити
А вдови, тужили!
Кожна, свого чоловіка
Чекала до хати
Ну а діточки, питали
"Матусю, де тато?".
Но війна того не знала
Хоч, й стихли гармати.
Хто, калікою вернувся
Снаряди кувати,
Хліб сіяти в ріднім краю
Землю, обробляти.
Отаке то, життя було
Старим, і калікам...
Нині Іуда, Путін хижий
Кров пє, знову зі світу!

17 червня 2018 року.

Вчені, то великі діти!

Не опізнані, об'єкти
Із небес планет, з висот
Відвідують нашу Землю
Вчений факт, чи анекдот?
Генії, списи ламають
Доказують, та припускають
Деруть вгору, свої носи
Професійний титул мають.
Їх, з екранів бачиш ти
Забруднюють світ брехнею
Все це йде, із давніх пір
Хоч, дивись, напружуй зір.
Усе, витерпить папір
Для людей це, а їм - слава!
Хто крутіш! Деруть носи
А в цей час, гине держава.
Всих, пізнати маєш ти
Хто, людством править?
У всих країнах, ті ж скоти
Їм лиш гроші, а люд стерпить!
Все, на лезі від меча
На Землі, клімат змінився
Де раніше, був сонця схід?
Місяць, від Землі віддалився.
Ждіть від дурнів, нових бід
У пізнанні, Вища Сила!
"Із небес, злетів вогонь!"
Божа заповідь, так вчила!
Не опізнані, об'єкти
Нас відвідують, давно
НЛО, чи інопланетяни
То чужі, то темні сили.
Від Богів, чи від чортів
Це, загадки для науки.
А народ, він хоче жити
Працювати, й хліб сіль мати!
В Україні, йде війна
Хижа зброя, розмовляє
А учені, гірш малят
Всих в цім світі, ставте в ряд!

11 червня 2018 року.

Панують в світі, так!

Скінчилась сесія Верх-зради
Пустим, лишили балаган
На плесах, океанах, в морі
А на Мальдівах, наш Гарант.

У теплих водах, бруд змивають
Лишили в злиднях, народ, село
По барабану, що клянуть, лають
Люди вмирають, їм лиш "бабло"!

Гарант, країною не керує
Люди - раби, а він торгує
По світу, лиш одні Рошени
Народу ж, дулю у кишені!

А що хворіють, помирають?
В цукерках що, вони не знають!
Їдять хай, пальмову олію
А гроші лічить, це я вмію!

Убитим я, даю медалі
Сам, на паради, фестивалі
Брослети зняті, з Розенблатів
Нема вини, не винуваті!

Трима Гарант, в усьому лад
В застінках, битами побиті
Авакова, бандитів зграя
В шоломах, його поліцаї.

А судді хто? То не дива
У прокурора, всі права
Це він злодійства покриває
І відпускає за що, знає!

Пора їх, світу показати
Терпіти годі, та мовчати
Бандитів, маєм всіх карати
На нари їх садіть, за грати!

В морях, на пляжах уся зрада
Пустує Рада, їх багно
Не довго, Гарант процарює
Людський суд жде його, давно!

Під себе, нишком все готує
На другий термін оберуть
Брехню, не будуть викривати
Пенсіонери скоро, всі помруть.

Сховаю, декого за грати
А інші промовчать, раби
Україну буду, продавати...
Панують в світі так, жиди!

23 червня 2018 року.


Жах!

Дим, вогонь, весь бруд у небо
Крадуть, палять, їм так треба
Бурять землю, підривають
Цим, цунамі викликають.
Крутять вітром урагани
Просипаються вулкани
Кліматичну, мають зброю
Буде що робити, Ною!
Живуть всі, ніби царі
Лихо лиш, від них Землі
Бруд, здіймається до неба
Дощі з ядом, так нам й треба!
Дружно, в мирі треба жити
Врожаї ростити, воду пити
Іуди племя, всі каліки
Війни, хвороби, потім ліки!
В муках, житимем повіки
У владі дурні, та каліки
У вогні, народ палили
А розуму, не навчили!
Нечисть, вам усим ім'я
Мовить матінка, Земля!

25 червня 2018 року.

Хвала, зліта до неба.

У березі, над річкою, під гаєм
Верболози ростуть, в дарунок дідусю
Земля і небо, Господній рай, природа
Чарують в злагоді, усе живе з усюд.

Тут чути солов’я, кукують десь зозулі
Затихне в серці біль, і висохне сльоза
Дихнув вітрець, шепоче очерет, це друзі
Між злом й добром, це Господа межа!

А дума, в мить, світ весь облетіла
До праці, ласкаво, знову просить діда
І серденько болить, берись дідусь за діло
Пульсує в серці кров, й зі грілася душа.

Земля, село, це рідна Україна
Річка і берег, птахи та гаї.
Розмова вітру, шепіт з очеретом
Лебідка й лебідь, плещуться в воді.

Господній рай, ріка, природа мила
Хоч, в бідах жити, і не легко дідусю
А спів солов’я, від горя, заспокоє
Хвала Господня, за всю життя красу!

27 червня 2018 року.


Зупиніться, моліть Бога!

Кінець Червня, трави косять
Ллють дощі, їх вже не просять
Сушить трави, сонце з неба
І вітрець цьому, в потребі.

Дозріває хліб, пшениця
Град з дощем, нам не годиться
Жито, та ячмінь на ниві
Буть в достатку, жити щасливо.

Ця пора, для всіх тривога
Люди просять в небі Бога
Молять світу, сонця з неба
Для життя всьому це треба.

Йде війна, ракети рвуться
Боги, із людей сміються
Дим, вогонь, бруд від зброї
Й небесам, нема покою.

Заховалось, сонце в хмари
Блискавиці, дощі шпарять
Грізні чути, звуки грому
Страшно кожному живому!

Дужий вітер, гне тополі
Хліб, пшениця гине в полі
Зруйнувало, всі дороги
Сварять людей, з небес Боги.

Бурять Землю, підривають
Сміття, бруд в моря ховають
А, природа, з горя плаче
Зрозумій ти це, козаче!

Не шанують, свою долю
Зло, брехня живуть на волі
Правлять всім, жадні злодії
Для життя, нема надії!

28 червня 2018 року.

Щоб, здоров’я мати…

Прості, в селах українці
Раніше проживали,
За сім’ю, за діток дбали
І, хазяйство мали.

Конячину, а то пару
Овечок, отару
Дві корівки, свиноматку
Молотилку й жатку.

Під траву, для сіна берег
Поля лан, шматина
По дванадцять дітей мали
Та, тяжко працювали.

Менш хворіли, живши
За, вітчизну дбали
Землі свої, родючі
Гноєм удобряли.

Від скотини, у хазяйстві
Було досить, гною
Лани свої, удобрювали
Взимку, ще й весною.

Взимку, сані й конячина
В глабцях, возах
Везли, фури гною
На ниви, весною.

Жили люди неписьменні
Тяжко, працювали
Що могли, садили
Що вродить, збирали.

Нині, добрива купують
Навіть аж, з Китаю
А корів, нема в селі
Хімію, споживають.

Травлять землю отрутами
Бо, гною ж не мають
А коли, хвороби мучать
Лікарів, всі лають.

А учені, й агрономи
Знають, всі науки
Землю хворою зробили
Боліють, сини й онуки.

Залінились, працювати
Як, втримати корову?
Двоє, й менше діток мають
Й жадність, не здорову.

Що ж потрібно українцям
Щоб, добробут мати?
Треба тяжко працювать
Та за Землю, дбати!

5 липня 2018 року.
Последний раз редактировалось ur4um 21 июл 2018, 13:27, всего редактировалось 1 раз.
ur4um
 
Сообщений: 103
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 17 июл 2018, 17:06

Сьогодні батько приніс вірш, попросив набрати і викласти ...
"Нехай люди читають". Присвятив зустрічі президентів супердержав:


Изображение

Палачі!

Два недруга, зійшлись на раду
Як між собою, розділити світ.
Скували досить, грізної зброї
А використать зброю, слід?
Домова на одинці, нишком
Ніхто, їх намір не пізнав
У тайні змов, всих жде задишка
Від двух, цих хижих наддержав.
Від них добра, світ не побачить
Планету, здвинули з осі
Природа вся, і людство плачуть
Падіння в бездну, жде усіх!
Планети клімат, вже змінили
І Сонце сходить, вже не там
Загине світ, що б не робили
А кожен, хоче править сам!
Два цапа стрілися, над прірвой
Друг другу стежку,не вступа
Бажання влади, осліпляє
Жадоба величі, тупа!
Все збудеться, ми й не помітим
Чи в день, а може і в ночі
Два цапи, горді, нерозумні
Два хижі, світу палачі!

17 липня 2018 року.

"Якби-то ти, Богдане п'яний" - згадав вірш Шевченка, про Богдана Хмельницького.
Та написав свого:


Нікого карати?

Пригадав слова пророка
Приємно, мені
В слові він, купав Богдана
В свинячім багні.

В Переяславі, Тарас наш
Богдана хвалив
Щоби, на світ не родився
В лоні щоб він, задушився.

Продавсь Богдан, московитам
Підлість то, а чи сп’янів?
Зрадив, та йому байдуже
П’яного купав, в калюжі.

А наш Гарант, осатанів
За Мальдіви, прогорів!
Склади рвалися, лиш вчора
Але Петя має, прокурора!

Йде війна, каліки й вдови
Реформує, краде знову
Коли, таке було?
Зрадників, кубло!

Але ж хоче, красти й далі
Референдуми, медалі
Творить, на свій лад
Свята в них, парад!

Смерті воїв, ріки крові
Сиротілі дітки, голі
Ліків їм, нема
Героям в нас, тюрма!

На англійській він балака
Бітами всіх б’є, Аваков
В Україні, знов
Б’ють невинних, в кров!

Керувати злом, не гоже
Крадуть й брешуть, нині тоже
Круг Гаранта, хижа свора
Нищать неньку, нині й вчора.

Палять бази, спирт заводи
Для країни, скільки шкоди?
Із бюджету, трильйони
Все грабують, їх закони!

Злодії, як міль в кожусі
А, депутати, в Раді
Мруть дітки, хворі матусі
Вороги цьому, раді.

Світу видно, наше диво
Інкогніто, на Мальдіви
Нема кого карати
Будем, вимирати!

13 липня 2018 року.

Зброя, не мовчить!

Хто зло всесвітнє розпізнає?
Кому, присниться це ві сні?
Земля, від Місяця втікає
Чи Місяць, втіка від Землі?

Та грізна зброя, не змовкає
Скрізь чути тугу, плачуть всі
В верхах паради, фестивалі
Безпутство влади, блуд, пісні.

Твориться лихо, всій природі
Брудні пємо, ізгірклі води.
Владу обрати, ми не вмієм
Паски затягуєм, й біднієм.

Трильйони вкрадені, скандал
Всих, осліпляє капітал!
Та людських сліз, ніхто не баче
Весь люд Землі, планета плаче!

Гарант, в Мальдіви, в нього бал
За "інкогніто", вже відбрехався
Й "Рошен" продати, обіцяв
У очі дивлячись, де ж сором?

А ти, весь світ хотів пізнати?
Та дивишся ти, не туди.
У нас, війна, гримлять гармати
Нема вже чим, їх заряджати!

Зрада в верхах, плаче мати
Щодня, убитії солдати...
Медалі, є кому чіпляти
Й в офшор, Україну продавать!

А що за Землю, за планету?
Того, не бачать, всі сліпі!
Не з того боку, Сонце сходить
Змінився клімат, все це шкодить.

Планета, здвинулась з вісі
То ж Місяць, Землю залишає
Земля, від Місяця втікає
Помітьте правду, згинем всі!

18 липня 2018 року.

Чорнило.

Подумать лиш, що є чорнило?
Ріденька фарба, для пера
Буває чорная, руда
А більшість синя, голуба.

На білім, аркуші паперу
Пізнать приємніше слова
Який колір, зір більш сприймає
Змістовність думи, не дива.

Змістовність дум, серця чіпляє
Чутливу, жалості струну
І слово з дум, пісні співає
В мелодію, до сліз в жалю!

Що зір, і серце відчувають
В чорнилах фарб, із дум слова
І, дума також колір має
Бувають й чорні, не дива.

В серцях людей, струну чіпляє
В житті, що серце більш сприймає
І жайворонка, й солов'я
Як ворон чорний, сумно кряче.

Кажан, шуліка як свистить
Хто, в яких фарбах, звикся жити
В світах живуть, різнії люди
Бандити, злодії й паскуди.

Хто як, в житті, привчився жить
Щоб легше, хижаків пізнати
В кольорах слова, маєм писати
Що серце чує, бачить зір.

Думаю я, взявши папір
Яким чорнилом, писати твір?
Яку, із фарб, шанують люди
Добрі та чуйні, не паскуди?

21 липня 2018 року.

Серце соколине.

Мати, мати, строчуть автомати
Зброя не змовкає, гуркотить
Щодень гинуть, діточки солдати
Пенсію не дали, як віку дожить?

Туга, сльози, мама захворіла
Серця, біль не стримують
Як же, віку дожить?
Хвора і голодна, матінка лежить.

Сестри, брати, як матусю захищати?
Гарант на Мальдіви, він авторитет!
Живуть Розенблати, браслети з них зняті
Гуртуймось братове, створюте пікет!

Барига жирує, наш плач він чує
Чіпляє медалі, загиблим бійцям
По всім світу фірми, шоколад торгує
Продає Україну, людському горю рад!

Ліси, склади палять, зброю щоб не дать
Нищать всі заводи, ховають сліди
Хто тут винуватий? Невинні, сидять!
Пенсію забрали, тільки й жди біди!

Не спішіть вмирати, зрадників карайте
Смердить керівництво, гниє з голови
Злодії жирують, зраджують, радіють
Кору з них знімайте, зверху до трави!

Матусенько мила, бери мерщій вила
Сини твої гинуть, спіши рятувать
Серце соколине, пісня жалю лине
Зраду неминуче, маємо скарать!

27 листопада 2018 року.

Підходьте частіше, читайте і переглядайте...
Добавляю нові вірші, без попередження на першій сторінці сайту!
ur4um
 
Сообщений: 103
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Пред.

Вернуться в Креатив

Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1

cron