Вірші діда Василя

Собственное творчество

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 23 июн 2017, 16:16

Більше місяця пройшло...

Город порається, сапки нема з чого робить, та й руки болять...
На кошики, лози майже немає. Але без діла не сидить.
Сьогодні колодязь поправляв на вулиці, скільки років як робили разом, кутком.
"Вода в ньому смачніше ніж під березою. Може хто подякує..."


Питай у думи.

Питай у думи, свою долю
Міцніш тримайся, за життя
Брехню здолати, мати зброю
Світ захистить, від лиха й зла.

Панує зло й брехня у світі
Вже досить крові, сліз, смертей
Шануй більш, злагоду в любові
Калік вже досить, й сиріт дітей!

А скільки їх осиротілих, не злічить
Пора, двох Ідолів у світі
За зло, гарненько проучить
Лишив їх розум, від жадоби.

Їх сліпить золото, кришталь
Блефують кати, до тошноти
Ідуть, у бездну, світ не жаль
Два цапи стрілись, не пройти!

Планету, Землю не шанують
Спитати в думи, маєш ти?
Мерщій бери, хоч в слові зброю
Душою й тілом, заплати!

03-06-2017 р.

Слідуючий, нескладний (як на мене):

Цапи два.

На Хреста розп’яли, всі народи.
Слово зомбі, писано здавна.
Промайнуло більше,
Вже двох тисяч років!
В книзі товстій,
Історія Нечистого права.
Щоб не красти й не брехати,
Не вбивати й не судити
Свого ближнього, з плеча.
Що Хреста, родила Божа мати.
Розіп’яли всі народи, в тих словах!
Ще друкують, зла свого не чують
Зомбувала книга, увесь уже світ.
Війнами, країни сусідні грабують
Руйнують все, вбивають
Кров людськую, п’ють.
В цих словах, вся істина для світу
Щоб пізнали, Ідола кубло.
Світом правлять, злодії, нечисті
Вам читають книгу, що було!
Упізнайте, їх брехню, народи!
Скільки сліз та крові, на Землі
Книга, люд зомбує,
В світ приносить шкоду!
А болить як, серденько мені.
Жаль як Землю, матінку планету
Жалко й діток сиріток, й матусь.
Пишу, слово правди, всьому світу
Я старий, і смерті не боюсь!
Як зійшлися якось, цапи два на кладці
Чули ми із малку, казка ця стара.
Мірятися силою, хто кого зіштовхне
Або Бездна прийме, світ увесь з повна!

29 травня 2017 року.

Слово.

З думи, промовивши слово
Звуки у світ полетять
Мов ластівки, щебетухи
Комах наловити спішать.

Слова несуть, у світ правду
Правда, в серце ляже
І збентежить людську душу
І, ворога вразить.

Слово миттю в світ летить
Мов та, блискавиця
В нім, розкати грому чути
Боляче дивиться.

Та я й чую вже, не дуже
Гамір, із Верх зради
Злодій, злодія покриває
Всі крадуть, і їм не ваде!

Як керівник, не добродій
Що будемо мати?
Обкрадають людей, злодії
Наші, ДЕПУТАТИ!

Убивають полковника!
Їм - “по барабану”?
А матусі, і діточкам
Велике то, горе!

Знову у них, канікули
Їдуть митись, в море!
Отакі наші “обранці”
Україні, з них горе!

Усі гроші, у офшори!
Синків, в депутати!
А, по селах, убогії
І діточки, й мати!

Україно, ріднесенька!
Треба їх карати!
Досить вже калік й сиріт
Вам, слово казати!

28 червня 2017 року.

Липневий день.

Сховалось, сонечко за хмару
Сумним став, сірим Божий день
Розкати грому, блискавиця
А дума, лине до пісень.

Притих вітрець, земля парує
З липневої, літньої жари
У різні барви, сад квітує
Чека від неба все, води.

Напилось дощику все, вволю
В калюжі бавляться горобці
Співають жваво так, цвіркочуть
До неба, дяку шлють усі.

І знову сонечко сміється
З небес, з за хмари вигляда
Земля, вертає в піднебесся
Свій подих, вологу віддава.

Живе з землі, шле дяку небу
Комахи, пташки і діди
Дітей та правнуків повчають
Застерігають, від біди!

2 липня 2017 року.


Відліта так життя.

Ліпше пісню співати
Всю красу показати
Як життя відлітає
Мов з троянд пелюстки

В пісні й слові, є звуки
Розпізнати, життя муки
Показавши зневагу
За, прожите життя

А хотілось ще раз
Пригорнутись, обняти
Обпалити цілунком
Дівочу красу

Та, життя насміялось
Постарів одиноко
Вже, дев’ятий десяток
По злім світу несу

Доле, доле проклята
У житті, гірше ката
Серце рветься на волю
До життєвих ідей

Сестри, сестри і брати
Як, приємно згадати
Молоді, свої роки
Чуйних, добрих людей

Молоді були діти
Квітували мов квіти
Опалило зненацька
Зле, підступне життя

Залиша, в старість думу
Більше горя, та суму
Розпізнавши, нарешті
Злий, брудний, хижий світ!

В житті, кожному треба
Вільно, глянути в небо
Упізнати, хоч промінь
Твого серця, зорю

Жде, єдина дорога
В землю кістки, до Бога
До небес відлетять
Лиш душі почуття

В пісні слова, є звуки
Показати, життя муки
Показати, зневагу
За прожите, життя!

9 липня 2017 року.
ur4um
 
Сообщений: 89
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 11 сен 2017, 18:23

Довго нічого не набирав, зараз трішки нових віршів покажу Вам:

Ще живе!

Ще живе дідусь старенький
Вік у праці, залюбки
Кому, кошика він зв’яже
Держачки, на молотки.

Працю сіє, поміж люди
Все йде, з дідової руки
На колун, чи до сокири
Струже, теше держаки.

Коли, серце засумує
Він бере, карандаша
Нишком собі поміркує
Для душі складе вірша.

Прочитає, посміється
Жити стане, веселіш
Одинокий, сиротина
Випрасує, зваре куліш.

Не життя, одні турботи
На городі, бур’яни
Поллє грядки у посуху
Не зів’яли щоб, вони.

Для верх Ради ми, обуза
Мовлять, хижі ті пани
Ще живуть, не помирають
Недоторканні, вони!

Крадуть кошти, мільярди
Заробітна плата їм, мала
Відкупляються, мільйоном
Творять, темнії діла!

Роблять зло, всій Україні
Всі міністри, кермачі!
Накерують собі, наліво
Видно зло їх, і вночі!

А країну всю, тримають
На пенсійному плечі
Старі, дідусі й бабусі
В тяжкій праці, вони всі!

Коломойські, Розенблати
Гройсмани, Яценюки
Злодії всі, й олігархи
Україні – хижаки!

Доживають вік каліки
Як придбати хоча б ліки?
Ви, не думали, ПАНИ
Скільки коштують вони?

Вас, злодіїв на поруках
Зберігають, від .тюрми!
Щиру правду, дідусь віда
Ви в країні, гірш чуми!

6 вересня 2017 року.


Знову…

Знову, в Україні геноцид
Примусово, народ вимирає
А керує країною, хто?
Мале дитя, і те знає!

Громадою, в селах вели газ
Збирали “рублики” на труби
Приватні надра, й труби Їх
Платіть Їм тисячі, не дміть губи!

За траси, знову нам платить?
Та може годі, дерти шкуру!
Гнати з ВерхЗради кермачів
Терпіти годі, їх “халтури”!

А людські гроші розкрадати?
Браслет, домашній їм арешт!
Мільярд вкрав, мільйон здати?
Такий, в них в Уряді, “гешехт”!

Раніш за злочин, в час війни
До страти, злодіїв карали.
У керівництві, злодій, жид
Нарешті, ви його впізнали!

Не гайте часу, зупиніть!
Злодіям кара, всіх на вила!
Україну, мусимо захистить
Судіть катів, злодійські рила!

2 вересня 2017 року.


Досить терпіть!

Змушують людей України
Лишать, свої хати
З блеску їхати за кордони
Щоб лихо, здолати.

Залишають діточок
На стару бабусю
Це є люди, правда
Всім, відкрию очі.

Ліси наші, випродують
Заводи, продали
Бродимо, по смітниках
Бомжами, ми стали!

Українці, зупиніться!
Вам лиха, ще треба?
Вас продають, із землею
Лишають, вже й неба!

Вже і небо, замарали
Пливуть чорні хмари.
Бази палять, олігархи
Гріхи всі, сховали!

Потруїли, все повітря
Людям, і тваринам
Виноградники, пропали
Загине й пташина.

І городня рослина
Від отрут, конає
Дощик землю зрошує
Все, колір міняє.

Гоніть з землі нечистого
Їх плем’я, прокляте
Жиди завжди лихо несли
Комуністи, кляті!

Викрадають мільярди
Україні, Слава!
Порошенку і Луценку
В офшори, застава!

Жиріють пани, правителі
В АТО, кров ще ллється.
В кулуарах, діла творять
Злорадно, сміються.

Реформами народ вбива
Грабують, Україну!
Діти наші, ще й правнуки
На них, гнутимуть спину!

Лапшу віша, українцям
Калікам - медалі!
Вони ж, царі в Україні
Терпіть зраду, й далі!

26 липня 2017 року.

В кінці минулого місяця, батьку виповнилося 89 літ!
Мабуть у нас так не вийде, як би не хотіли (да мабуть не всі й хотітимуть, "світлого майбуття")...

Довго чекали обіцяного, а пожили, побачили... і що ми маємо робити?
Обіцяють й теперішні, а віра - ще є? Підвищення чекаєм, а все вже здорожчало, і не раз!
Працювати ніде, лікуватись ніде й нема за що, топливо і електрика - зимою пенсії не вистачає!
Хвала Господу, що діти та онуки нас ще тримають тут (мабуть Він є, або щось його заміщає).
Та й батько приклад подає, чого тільки не стерпів, що пережив... але дбає, й нас повчає!
ur4um
 
Сообщений: 89
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 19 сен 2017, 09:03

Ще трішки нових віршів:

Слухай кривду!

Слухати кривду, сміх бере
Хто, рушить закони?
Порошенко, президент
Чи дядя, з закордону?

Порошенко наш, Петро
З Мішой, подружився.
Громадянство другу дав
А потім, посварився!

Конституція країни
Для нього, полова
І давати, й відбирати
Воля то, Петрова!

Порушений кордон
Сміх бере дивиться!
Україною керувати
Петро, не годиться!

9 вересня 2017 року.

Сум.

Пречистої свята, вже пройшли.
Гріхи життя, стерпіли
Життя все, молимся Богам
Лиш правди, не зустріли.
В житті не жди, інших чудес.
Молитви шли всі, до Небес.
В житті, правдива та пора
З висот, ще світить, та зоря.
Проміння, серце зігріва
В житті, відгонить серця сум
Породить слово, з тяжких дум
Слова, мов птах, летять у світ.
Розповідати правду слід.
Відчують, силу слів брати
Любов сестриць, відчуєш ти.
Словами, в барви крашен світ
Рука з чола, лиш витре піт.
В житті пізнаєш, всі дива
Поезія твоя, жива
Із слів, чарівний лине звук
Добро ти сіяв, з своїх рук.
Прийшла пора, вже й відпочити
Без дум, не можеш в світі жити.
Спокійно, час вже помирати,
Нащадкам, сіяне збирати,
Красу з слів, радість, більш журу.
Пробачте, гріх!
В гріхах й помру.
Покриє прах, сира земля
Душа летить, в інші світи
Ще й там пожити, мусиш ти.
То, не жалій прожитий час
Шанують славу, людей мас.
Під небом звуки, на землі
Не вмерли думи, ще живі.

17 вересня 2017 року
ur4um
 
Сообщений: 89
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Re: Вірші діда Василя

Сообщение ur4um » 15 окт 2017, 10:45

Три дні вихідних:
"День захисника України", "Свято Покрови".


Крик громади!

Хто порушує кордони?
Не Міша, грузин?
Це плює на всі закони
Гарант, командир!

Кравчук здав, усю їм зброю
Цей, склади зриває,
А беззбройну Україну
Путін, розриває.

Правду, в мішку не сховати
Вколить, ніби шило.
Не шукайте винуватих
В керівництві, “рило”!

Вже три роки, вої гинуть
Щодня десять, п’ять.
Скільки вдів, калік і сиріт?
Нікого, карать?

Ненаситний, багатіє
Фірми скрізь, Рошен!
Україну він грабує,
Все, йому лише!

У окопах, вої гинуть
Наступати? Ні!
Для АТО, смерті й каліцтво
Нема війни? Ні!

Круги себе, стягнув зграю
Злодіїв, й хапуг
Жир, затягує вже й розум
Шкіра лопа, гляньте спух!

Україно, сестри брати
Керівним, свій розум дайте!
Годі вже лайна,
АТО? Ні – війна!

Чуйте правду в слові, люди
Захищатись, нічим буде!
В зраді, командир
Путіна на нім, мундир!

Швидше, зраду зупиніть
По заслугах, накажіть!
Зрада! Грізна йде війна!
Досить з нас, лайн
30 вересня 2017 року

Зрада.

Дивитись Раду, й сміх бере
Кожен під себе, права дере
Приймають для громади кару
В капкан, скупили всю отару.
Ляшко, тихенько, сховав вила
Замурзане вже, в нього рило
Заможним став, земля, квартири.
Попам на церкву, кошт дарує
Проти шерсті, не репетує
Люстрації, йому не ваде
Співа, за здравіє
За шерстю, гладе!
Багатими, писані закони
В суди, вже годі бідняку!
А шо старим, матусі, тату?
Нема для суддів, кошт де взяти
Не смій, і смикатись туди!
У владі хто? Завжди жиди!
В Криму, в Донбасі змову мали
Україну, Путіну здавали!
В петлі країна, з усіх сторон.
Під видом, миру із ООН
Спокійно шле, Росія воїв
Вже, чути марші, похорон!
3 жовтня 2017 року.

Земля!

Земля моя, Україно багата
Попала в руки ти, до ката.
Не вийти в мир, із тої біди
Забрали все в людей жиди.

Вони, не хочуть працювати
Віками звикли, менжувати.
Схитрить, украсти, обдурити
Без зла не може, жид прожити.

Пильніше гляньте на Росію
На Путіна жида, месію.
Бреше усім, краде, грабує
Людей вбиває, плачу не чує.

Кордон порушив України
Загарбав Крим, Донбас в руїнах
А Порошенко, він нам хто?
«Нема війни, то в нас АТО!»

Що ждати нам, їх двоє в плузі
Ще й з Путіним, вони є друзі?
В Росії, фірма в них, Рошен
Гарант, в керма у нас лише!

Щодня каліки, смерті, кров
Вони ж жиди, у них любов.
Обман вбиває, ліпше яду
Не бачимо, Верховну Зраду?
13 жовтня 2017 року.
ur4um
 
Сообщений: 89
Зарегистрирован: 08 июл 2011, 18:09

Пред.

Вернуться в Креатив

Кто сейчас на форуме

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1

cron